|
Літні Табори 2007р.
[Технічний Табір |
Вишкільний-Провідницький Табір |
Щоденник Романни |
Komandant's poem |
Слово Гостей |
Фотоальбом
]
Таборовий Щоденник
На разі цьогорічні табори - чудові!
В суботу ми всі прибули до таборів і потім знайшли свої намети. Я не знала, скільки людей в моєму наметі, але пізніше познайомилася і поговорила з усіма. Я була впевнена, що мені сподобається.
Наступила неділля. Ми мали службу Божу і потім мали змогу познайомитися поближче один з одним. Ми пішли на прогулянку з нашою ройовою і знайшли щось надзвичайно дивне...
По середині поля була пара взуття, яку ми швиденько віднесли до Канцелярії. Пізніше Команда розказала нам, що останнім часом дивні речі діються на таборах, і що ми повинні доповідати про всі паранормальні явища!
В понеділок ми робили фізичні вправи- руханку. Потім всі попрямували на сніданок. Пізніше ми мали урок і дізналися, що молодші діти будут ставити Оперу про нечемну Козу Дерезу, що написав Микола Лисенко. Також мали урок мистецтва, де ми могли розмалювати або тарілку або дзвоник, або ювілирну скриньку. Я вирішила робити скриньку для мого тата (Отця Давида), бо наступний день він святкував його День Народження. Ото буде йому сюрприз!
І от, у вівторок був День Народження мого тата. Всі молодші діти пішли їздити верхи і я мала найстаршого коня на стайні. Його звали Вербний і було йому 23 роки. Дівчина Софі вела коня, поки я їхала верхи. Нас навчили як їх розчісувати, і потім всім показали як поставити сідло. То було так цікаво! Пізніше цього дня ми дізналися, що інопланетяни розвішали на ледве помітних ниточках фрукти і овочі по деревах. Ми всі знайшли надуті рукавиці з витрішкуватими очима на них! Пізніше вони знову дали про себе знати, залишивши маленького ведмедика, привязаного до іграшкової машини, яка була засипана травою і листям! Який номер вони ще викинуть?!
В середу ми мали чудовий ранок і старші діти пішли грати в пейт болін. Після обіду я пішла кататися на велосипеді з Франком і Надею. Ми проїзджали невеликий цвинтар і знайшли найстарший камінь, датований 1727!. Потім пішли подивитися на коней. Їх звали Франк, Хришталь і Полі. До речі, Франк був колись конем поліції! Потім пішли вздовж каналу, на щастя, на відміну від того року, цього року ніхто не впав. Франк розказав про велику акулу, що водится в каналі. Ми йому не повірили, але пізніше на нас чекала несподіванка...
На четвер було заплановано гру «Що? Де? Коли?». То було цікаво. Особливо одне питання про колір машини голови табору. Ми відгадали колір і навіть поставили реєстраційний номер, щоби заробити пару додаткових балів. На жаль, ми їх не отримали! Але то було смішно, коли Надя і Зеня не могли навіть прочитати питання самі!
В пятницю вечером ми мали ватру. Я і мої друзі з нашого і сусіднього наметів показували різні смішні речі, останнім з яким було показати голову табору. Ми всі погодилися: «О так!». Навіть не могли зупинитися сміятися, так смішно то було! Там також було багато різного, співу, танців. Мені подобалася кожна секунда того дня!
В суботу відбулася забава, яка всім безперечно сподобалась. Ми танцювали всю ніч під ча-ча і пісню, представлену від України на Євробаченні. То було незабутньо!!!
В неділлю був попис. Спочатку була Служба Божа, за якою слідував концерт. Ми всі співали і я з рештою молодших дітей, поставили оперу Коза Дереза Миколи Лисенка. Я грала лисицю і ми всі співали пісні. С цей вечір ми всі переїхали в наші нові намети готові до наступного тижня!
Ми всі провели чудовий час під час першого тижня таборів. Тепер з нетерпінням чекаємо, що буде на наступному тижні!
Написала Романна Сеник
11 років
Молодші з Ковентрі
(переклала Юлія Химера)
|
