|
Незгасима Свічка
[Незгасима свічка |
Лондон |
Ковенрі |
Дарбі |
Брадфорд |
Рочдайль |
Аштон |
Стокпорт |
Манчестер |
Ноттінгам |
Тарасівка
]
Близька 250 українців від Брадфорду та з підтримкою від громад Халіфаксу, Худерсфілду та Кіхлей, зібралась на Сентенері Площі на сходах Місцевої Ратуші. Пані Наталка Пиляк розпочала програму поясненням, чому Свічка прибула до Брадфорді. Потім вона запросила пана Щура, Голову Союзу Українців Британії Кіхлей, передати Незгасиму Свічку Пам’яті Жертв Голодомору пані Орисі Химера, Голові Союзу Українців Британії в Брадфорді. На площі було виставлено великий транспорант про Голодомор в Україні 1932-33рр.
Пані Орися Химера коротко привітала Свічку перед тим, щоб запросити Ховарда Міделтон, Лорда Мера Брадфорду до слова від імені Місцевого уряду. Лорд Мер відзначив внесок Української громади в громадське і культурне життя міста, визнаючи, що факт Голодомору залишався невідомим місцевому населенню Брадфорду. З скорботою він згадав про голодну смерть 7 мільйонів українців. Окремо він висловив співчуття тим, хто пережив страхіття Голодомору 1932-33, і сподівання, що тягар спогадів може бути полегшено поширенням знаннь про страшну трагедію та число померлих. За словами мера Свічка покине Брадфорд з визнанням від людей Брадфорду Голодомору, вшануванням жертв цієї трагедії. Він сказав, що Україна може повністю розраховувати на підтримку з боку Брадфорду в процесі всесвітнього визнання Голодомору актом геноциду проти української нації.
Пан Вячеслав Яцюк, Counsellor Посольства України в Лондоні, зачитав звернення від імені Посла. Далі слово взяв пан Аскольд Лозинський, Президент Світового Конгресу Українців.
Після цього пані Пиляк запросила Віру Смереку, яка пережила Голодомор, звернутися до всіх присутніх навколо Свічки. Пані Смерека зворушливо розказала про те, як вона, 9-ти річна дівчинка, пережила голод в Сумській області на Україні. Їй вдалося вижити завдяки турботам і любові її матері. За словами пані Віри, вони вижили, варячи супи з рослин, які тільки можна було їсти, додавши щавлю, за яким часами треба було іти декілька кілометрів. Вона була страшно задоволена дитиною, знайшовши декілька полуничок в лісі. Страшно вражаючим була оповідь про те, як її мати кожного вечора перевіряла її пальчики, сподіваючись не знайти їх зпухлими, що було першим знаком близької смерті від голоду. Першими починали пухти пальці, тоді спухало все тіло і наступала смерть. Слова пані Смереки торкнулися сердець всіх присутніх, деякі з яких не могли втримати сльози.
Післа промов всі зібралися навколо Свічки і під українським прапором вирушили до так званого «Українського Гаю» в центрі міста. На чолі процесії з Незгасимою Свічкою виступив отець Михайло Хуторний, який також пережив Голодомор. В гаю представники чотирьох поколінь українців Брадфорду запалили і поставили у вигляді хреста чорні та червоні свічки перед каменем, що було встановлено в 1983 в пам’ять жертв Голодомору. Потім було покладено вінки Мером міста з блакитних волошок та жовтих сонячників, та пані Орисею Химера з колосків та червоних маків. Отець Хуторний разом з отцями Чомяк та Якубяк прочитали молитву за тими, хто загинув під час Голодомору.
Вечір було закінчено в Міській ратуші, де всі мали нагоду ознайомитися з Виставкою про Голодомор, яку було привезено до Палати Лордів в травні 2008 Президентом України Віктором Ющенко. В той час, як люди вивчали виставку, Брадфордський хор, Сумівський дівочий хор та танцювальний гурт «Крилаті» представили декілька пісень та народних танців, щоб відсвяткувати те, що незважаючи ні на що, українська культура вистояла Сталінську чистку і репресії.
На кінці пан Яцюк розповів, як він вперше почув про Голодомор ще 4-рьох літньою дитиною від його бабці. Також він згадав, який великий вплив мала ця трагедія на український народ, що вона ніколи не була забута в серцях українців. Також наголосив на необхідності і важливості визнання Голодомору актом Геноциду проти українського народу.
Брадфордська газета Telegraph & Argus опублікувала статті про Незгасиму Свічку Пам’яті Жертв Голодомору.
|
