Цього дня під час свічечки, вечірньої сумівської традиції, дуже багато було сказано про гутірку друга Айдера Муждаби. Ця гутірка торкалася теми кримсько-татарського визвольного руху, котра завдяки йому тепер є нам ближчою. Враженнями діляться таборовики «Армії тіней».

          Іванка Климентій (рій «Оратта»):
     Гутірка була надзвичайною, давно мріяла дізнатися про визвольні змагання інших народів. В цьому допоміг Айдер. Незважаючи на те, що гутірка тривала довше ніж завжди, було дуже цікаво слухати, і спати зовсім не хотілось.:)

          Світлана Тертиця (рій «Оратта»):
     …прослухавши гутірку Айдера, мені стало трохи соромно, що мало знала про прикру історію дружнього нам народу татар. Ми живемо на одній землі, тож маємо цікавитися історією татарського Криму. Тепер, приїжджаючи на цей чарівний півострів, я не лише безтолково ляпатимуся в морі, чи смажитимусь на сонці. Я обов’язково прочитаю книжку з історією татарського народу…

          Денис Степанов (Тіні НЕЗАБУТИХ предків»)
     Дуже сподобалась гутірка.Раніше про кримських татар знань майже не було…Раніше був страх перед татарським сепаратизмом і загрозою турецького впливу на Крим.

          Олесь Лепетя (Тіні НЕЗАБУТИХ предків»)
     За тиждень до табору я читав інтерв’ю із Мустафою Джемільовим в «Українському тижні».Там я дізнався про сучасні проблеми кримських татар в Україні. Гутірка ж відкрила величезний пласт історії української землі.

          Микола Дутка (рій «Тіні снігу»):
     Мені гутірка здавалася надзвичайно цікавою. Я дізнався багато невідомих фактів і дійшов висновку, що кримські татари пережили дуже важкі часи, які спокійно можна порівняти з боротьбою за українську державність. Такі люди, як Айдер є справжніми патріотами своєї маленької, але волелюбної землі. Хочу надалі дізнаватися цікавинки з нашої історії.

          Альвіна Ільченко (рій «Тіні серця»)
     Мені сподобалося. Є декілька рівнів сприйняття інформації. Факти літератури є сухими, на відміну від живого спілкування – факти краще усвідомлюються і сприймаються. Після цієї гутірки кримські татари стали ближчими, з’явилось більше усвідомлення того, що їх історія є частиною нашої історії. Гутірка викликала багато запитань та зацікавлення цією темою.

          Ведмежа Брунатне (рій «Тіні серця»)
     Зовсім новою для мене стала інформація про сім депортацій кримських татар, які були проведені ще за царського режиму, а також про виселення греків. Більш трагічною виявилась картина депортації в 40-х рр., бо я не знала, що з демобілізацією вояків було заборонено з’єднувати сім’ї. Важким прикладом стала розповідь про етап двовладдя.

            Далі говорять таборовики-кримчани:
          Айдер Муждаба (рій «Тіні НЕЗАБУТИХ предків):
     Коли мені було 3 роки. сім’я повернулась в Крим. В студентські часи був залучений до «Організації кримсько-татарського національного руху» в Бахчисараї.
     На знак протесту проти танкових захоплень в Литві принципово порвав військовий квиток. Представники Литви запросили на навчання, 2 роки навчався на історичному факультеті. В Україні після повернення заочно завершив ВУЗ (спеціальність «політологія»).
     Працював в Меджлісі (представницький орган кримсько-татарського народу) - займався молодіжними та інформаційними питаннями. До листопада 2008 року (6-7 років) працював в Бахчисараї вчителем, де на початку 2008 року створили євроінтеграційний клуб та  український гімназійний клас.

          Саша Целіщева
     Спочатку була громадська робота (волонтерство), до якої залучив, власне, др. Айдер (він був співорганізатором ГО «Український Дім» та «Айдин»(«світоч» українською ). По тому  до 2007 року навчалась в Києві в  КНУ ім. Шевченка, де вела активну громадську діяльність(одна із засновників «Студентського братства святого Володимира», в 2004 році від ГО «ПОРА» їздила в Запоріжжя). Після завершенні ВУЗу півроку працювала в Києві, а потім повернулась до Бахчисарая, де  почала працювати вчителем історії. Заснування першого українського гімназійного класу розпочалось з того, що в  один із днів лютого спланували всю діяльність на півроку/рік, яку потім втілювали в життя. Задумка  класу почалася обговорюватися на буденних вчительських нарадах за допомогою переписки/листування.
     Мені дуже сподобалась реакція таборовиків на гутірку Айдера. Було приємно, що виникло багато питань, що люди були небайдужі до історії та сучасності кримських татар. Айдер наочно показав, що в татар та українців багато спільного. Сподіваюь, ця розмова буде мати продовження в діяльності СУМу в Криму.

Також до Вашої уваги невеличкий фотозвіт таборового дня :)