Історія
Ця сторінка є присвячена тим котрі так тяжко й вміло працювали щоби наша оркестра мала усьпіхи.
Секції:
1967-1968 | 1968-1977 | 1977-1985 | 1985-1988
1988-1995 | 1995-1997 | 1997-2002 | 2002-сьогодні
Заснування (1967-1968)
Оркестри Трембіти славна історія розпочалася після закінчення Міжнародньої Світової Виставки (Експо 67)
в Монтреалі 1967-ого року. В тому надзвичайному році, понад 50 мільонів людей відвідало виставку. З приводу цеї
оказії понад 400 членів Спілки Української Молоді з Америки та Канади зібралися на Світому Злеті СУМ на сумівській
оселі Верховина в Чертсі, Квебек. Цей феноменально успішний Злет спалував ідею між членами Батьківського Комітету
при осередку СУМ в Монтреалі оформити духову оркестри. Микола Андрусяк (Культурно-освітний референт при Б.К.),
Мирон Коцур та Ярослав Гуменний (члени Б.К.) прийняли обов'язок оформити оркестру. Ростислав Куліш (Культурно-освітний
референт СУМ) погодився стати першим дереґентом нової оркестри. Закуп початкових інструментів представляв великий
фінансовий тягар та вимигав сердечну допомогу ширшої української громади. Оркестра Трембіта розпочала свої проби.
Початок сторінки
Ростислав Куліш (1968-1977)
Перша проба Оркестри Трембіта відбулася 23-го лютого 1968 р., при участи приблизно 30 музичниш ентузиястів. Це був
скромний початок праці та надзвичайної присвяти Ростислава Куліша до Оркестри Трембіти. В тому самому році, Р. Куліш
виготовив перший з понад 70 музичних аранжментів для Трембіти. Оркестра відбула проби по два рази в тижні та виступила
перший раз Здвигу Української Молоді на Оселі Верховина. Оркестра Трембіта заграла дві пісні підчас свого літного
дебюту - "Чижику, Чижику" та "Казав Мені Батько".
Після 11 виступів в 1969-го році, та 10 додаткових виступів в 1970-ому році, склад оркестрантів почав швидко зростати.
Два роки після свого заснування, Оркестра Трембіта гордилася складом понад 60 музикантів. Якість виступів зростав
постійно, як і рівнож репертуар оркестри котрий у більшости складався з аранжментів Ростислава Куліша. Оркестра
Трембіта у саме ті початкові роки стала ключим учасником усіх українських громадських свят та зібрань. Трембіта рівнож
виступала серед ширшою монтреальською громадою на виставці "Man and His World,""St.Patrick's Day Parade" та при
відвідинах місцевих шпиталів. Поза межами Монтреалю, Трембіта виступила в Оттаві, у Судурах та у Сайнт Катеринз.
Оркестра рівнож їздила до Америки з виступами на різних оселях стейту Ню Йорк.
В його десятому році в ролі диригента Трембіти, Ростислав Куліш відступив від цього великого та вичерпуючого обов'язку,
та заключив етап в розвитку та розбудові Оркестри.
Нові музиканту швидко збагатили склад Оркестри Трембіти при початку каденції нового диригента Юрка Кулицького.
Початок сторінки
Юрко Кулицький (1977-1985)
Після першого десятиріччя свого існування, Оркестра Трембіта потребувала певну міру відновлення та перебудоби.
Велика виміна членства в 1977-ому році доказала на потребу більш ефективного способу навчання та підготовки молодих
музикантів. Юрко Кулицький, студент музичних студій при університеті McGill, та сам членом Оркестри, допоміг
розв'язати цю пекучу потребу ставши другим дерегентом Трембіти. Ю. Кулицький, разом з Мироном Коциром, зорганізували
музичну школу при Трембіті під опікою Батьківського Комітету СУМ. Ця школа не лише забеспечувала доплив нових
музикантів до Оркестри, але рівнож і покращувала якість музичного знання. Юрко Кулицький вчив молодих учнів читати
музичні ноти та скріплювати їхню здібність на поодиноких інструментах. Мирон Коцур, господар Оркестри Трембіти,
рівнож прийняв обов'язок бути директором школи. Він відіграє ці подвійні ролі по сьогоднішний день.
Підчас його 8 років очолення Оркестри Трембіти, Юрко Кулицький спрямував свої зусилля щоби покращити
рівень музичної якости виступів. В цьому, Ю. Кулицький зазнав векикий успіх та Оркестра знову
доповнилася новими музикантами. Дерегент також поширив репертуар Трембіти, додавши приблизно 20
нових аранжментів котрі відмінно змінили музичний характер виступів. У цей час Трембіта розпочала
нову традицію, а саме виступи що другий рік на фестивалі на сумівській оселі в Елленвил, Ню Йорк.
Цей виїзд залишається до сьогодні як один із найбільш популярних в календарі Оркестри. Під
керівництвом Ю. Кулицького, Трембіта виграла нагороди в 1979-ому та 1980-ому роках як найкращий
з виступаючих ансамбів підчас фестивалю.
В 1985-ому році, зазнавши великі успіхи з Оркестрою, Юрко Кулицький відступив від ролі диригента
Трембіти.
Початок сторінки
Ростислав Куліш (1985-1988)
У 1985-ому році, при заключенню каденції Юрка Кулицького, нові вплинули в ряди Оркестри, хоч одночасно
багато довголітних оркестрантів залишили Трембіту у цей переходовий час. Ростислав Куліш повернувся до
керівництва Трембіти, та своєю здібністю і волею запровадив Оркестру до найславнішого періоду її існування.
З покращенням музичного рівня Оркестри, Р. Куліш почав писати його найбільш популярні твори в репертуарі
Трембіти но сьогоднішний день.
1988, це епохальний рік в історії українського народу: Тисячоліття Хрещення України. З приводу
цеї монюментальної оказії, Спілка Української Молоді зорганізувала Світовий Злет для 400 учасників у
Римі. Оркестра Трембіта рішила включитися до цих святкувань та дерегент розпочав інтенсивну
підготовку. Він долучив нові марші та релігійні твори до репертуари Оркестри та скликав проби по три
рази в тижні. Ще одного ключного особою в підготовці до европейської подорожі був молодий оркестрант
Григорій Швець. Ювілейні виступи в Монтреалі та в Оттаві рівнож допомогли підготовити Трембіту до
історичного виїзду. В кінці, хоч Оркестра Трембіта вислала понад 50 вишколених музикантів до Европи,
це відбулося на тлі великої трагедії. Перед виїздом, ослаблений хоробрю боротьбою проти раку,
Ростислав Куліш відішов у вічність на 71-ому році життя.
Початок сторінки
Андрій Гарасимович (1988-1995)
В моменті великої кризи, управа Трембіти попросила Андрія Гарасимовича, вчителя музики при середні школі,
перебрати обов'язок дирегента Оркестри. Новий дирегент, за дуже короткий час, взіпцево завершив підготовку
Оркестри Трембіти до найбільшого виїзду в її історії. Музична якість Трембіти довершилася у 1988-ому році.
Тура розпочалася в Парижі де Оркестра перший раз виступила поза межами північної Америки, та рівнож відвідала
Гімеччину перед доїздом до Світового Злету в Римі. Найвидатніший виступ відбувся на Святій Літургії при участі
Папи Івана Павла ІІ, де Трембіта збагатила Службу Божу двома релігійними гимнами: Гимн до Бога та Молитва за Патріярха.
Цей виїзд створив високий рівень дружности та співпраці між оркестрантами. Після трьох втомлюючих але незабутних
тижнів в Европі, Оркестра Трембіта повернулася до Монтреалю.
Оркестра Трембіта втримала високий рівень музичности на декілька років після її тріомфального виїзду в
Европу. Під керівництвом Андрія Гарасимовича, Трембіта продовжувала свою ключну ролю у виступах серед
українською громадою міста Монтреалю. У цей час, Комітет Оркестри розпочав традицію річної Забави
Трембіти, котра стала і залишається гадзвичайно популярною. Ця осінна імпреза до сьогодні стягає
українську молодь з Монтреалю, Онтаріо та з північних американських стейтів. Успіх Забави Трембіти
можна завдячити ініціяторам при Комітеті Оркестри, під проводом Пилипа Бородайлюка та пізніше під проводом
Тараса Поправи. Сучасний Комітет Оркестри Трембіти продовжує цю традицію.  У 1993-ому році, Ювілейний
Комітет зорганізував велечавий бенкет з нагоди 25-ліття існування Оркестри Трембіти в додатку до річної
Забави. Довголітні члени Оркестри були вшановані за їхню присвяту підчас бенкету, а зокрема Мирона Коцура,
господаря Трембіти, та Пилипа Бородайлюка, члена Оркестри від самого заснування.
У 1995-ому році, при поважній зміні складу Трембіти, закінчився ще один етап в історії Оркестри. Андрій
Гарасимович залишив провід Трембіти після більше як сім незабутних років.
Початок сторінки
Андрій Фіґоль (1995-1997)
Андрій Фіґоль, довголітний член Оркестри та Комітету Трембіти, перебрав обов'язки диригента в 1995-ому
році. Хоч він був дирегентом лише три роки чау, цей час був заповнений успіхами та милими споминами.
Особливий увічливий характер А.Фіґоля відзеркалював енергійний настрій самої Оркестри. Трембіта далі
збагачувала громадські імпрези в Монтреалі. Найбільш пам'ятний виступ Оркестри Трембіти відбувався у
листопаді 1996-го року га Світому Конґресі Спілки Української Молоді в Торонті. Жвавий виступ Трембіти
заслужив гарячі оплески від присутних. Найбільш зворушливий момент відбувся підчас сольо виступи на
сопілці отця Вітта в баляді Голубівна,
як і рівнож жвава рендиція твору "Muppet Show Theme"
коли оплески публики викликали Оркестру для повтопення. Вступаючий Голова Центральної Управи СУМ відвідав
автобус оркестрантів перед поворотою то Монтреалю, щоби особисто подякувати Оркестрі за незабутний та
рівнож і найцікавіший виступ того вейора.
Недовго після виїзду до Торонта, Андрій Фіґоль повідомив Оркестру Трембіту про його намір виїхати з Монтреалю
га студії до Української Семінарії в Оттаві.
Початок сторінки
Світлана Колесник-Коваль (1997-2002)
Світлана Колесник-Коваль перебрала провід Оркестри Трембіти від Андрія Фіґоля і стала п'ятим дирегентом
в історії Оркестри. Її музичний досвід включав функцію керівника хлоп'ячого хору "Дударик" у Львові та
після приїзду до Канади, С. Колесник-Коваль стала дирегентом нового хору "Відлуння" при осередку СУМ.
Світлана Колесник-Коваль розпочала свою працю з складом молодих музикантів та оформила їх у солідну та
динамічну оркестру, хоча це забрало відповідний час та велику терпиливість. Склад музикантів був у цей
час наймолодшим в історії Трембіти. Один із перших незабутних моментів для нової дирегентки припав під
час Забави Трембіти в 1998-ому році. Тарас Поправа, Петро Митко, Богдан Климчук у співпраці з новим
відмолодженим комітетом зорганізували цю тріюмфальну забаву та забезпечили її репутацію як одна з найкращих
забав у північно-східнім реґіоні. Того року понад 500 осіб були присутні на забаві.
Терпеливість дирегентки та її здібність до навчання були клїчними факторами у покращенню Оркестри. Але
рівнож, як і попередніше, один виїзд до Европи був повитовхом до драматичного піднесення музичної якости
Оркестри.
У 2001-ому році, Спілка Української Молоді зорганізувала Світовий Злет в Україні з нагоди десятої річниці
Державної Незалежности. Оркестра Трембіта розпочала свою подорож 16-ого серпня у Львові. Меже багатьма
надзвичайними та зворушливими моментами підчас цього вуїзду був спонтанний виступ Оркестри у малому містечку
Заздрість, де сотки дітей у народних строях прапорцями зустріли Оркестрантів. По дорозі до офіційних
святкувань Свята Незалежности в Києві, Оркестра Трембіта виступила у Каневі при могилі Тараса Шевченка.
У честь найславнішого українського поета, Оркестра Трембіта заграла мелодію до його монюментального твору
Реве та Стогне.
Трембіта повернулася з Украюни з новим запалом. Інтенсивна підготовка до виїзду посипила Оркестру. У
2002-ому році, Трембіта повернулася до участи у St.Patrick's Day Parade, найдовше тривалою громадською
парадою у Північні Америці, після відсутності 12 років. Їх надзвичайно успішний виступ у параді служив як
доказом що молодий склад музикантів під супроводом Світлани Колесник-Коваль здобув новий рівень самопевности
та музичної дозрілости.
У жовтні 2002-ому році, Світлана Колесник-Коваль останний раз диригувала Оркестрою Трембітою. Вона далі
провадить хором Відлуння та продовжує працю над докторатом у музиці на універсететі McGill.
Початок сторінки
Моїн Госейн (2002-до теперішнього часу)
Моїн Госейн став шостим диригентом у жовтні 2002-ого року, як і рівнож першіим диригентом котрий не є з
українського походження. Він є ґрадуантом музичних студій при університеті McGill і має стислі зв'язки з
творчими музичними колами міста Монтреалю. М. Госейн служив як допомічником Світлані Колесник-Коваль в
підготовці Трембіти перед виїздом в Україну у 2001-ому році, керуючи деякими пробами. Його музичне знання,
зв'язки з творчою музичного громадою та досвід у керівництві маршових оркестр, переконали Комітет Трембіти
що Моїн Госейн був відповідної особою зайняти позицію диригента.
Перший виступ Оркестри Трембітаи під керівництвом Моїна Госейна відбувся підчас Забави Трембіти в листопаді
2002-ого року, лише один тиждень після його першої проби з Оркестрою. Від часу зміни диригентів, Комітет
Трембіти завзято працював в підготовці програми виступів на наступний рік. Музичний досвід М. Госейна, та
його адміністративне знання допоможе у відновленню та модернізації Оркестри Трембіти як і рівнож її участь у
більш пресижних імпрезах. За короткий час під його проводом, новий диригент вже зумів зробити великий поступ
з Оркестрою. Майбутмість для Оркестри Трембіти виглядає справді надійною.
У цей рік 35-го Ювілею Оркестри, ми гордимося славною, цікавою та навіть нераз бурхливою історією Трембіти, та
тим що Оркестра далі прагне до мети визначеною її засновниками. Хоча оркестранти, диригенти, адміністратори та
навіть оточення в котрому Трембіта розвивається є значно відмінними від 1986-ого року, сьогоднішний складОркестри
Трембіти подальше дотримується ідеї котру висловив перший диригент Ростислав Куліш:
"Головна ціль цієї оркестри не 'робити' музикантів, а лише дати нагоду групі людей творити те, за що вони
будуть горді, коли виступлять перед людьми"
|
