Для Спілки Української Молоді Австралії 9 і 10 -го червня 2001 року, були особливо радісні дні вдоволення, бо відбувся величний й багато людний 10 -ий з черги Здвиг Сум-у під гаслом "Шануй минуле - твори майбутнє! " в Сіднеї.

Краєва Управа СУМ-у в Австралії заплянувала була цей Здвиг, щоб дати можливість сумівській родині з'їхати до одного місця, відновити старі знайомства, творити нові, та спільно застановитися над тим, яка майбутність СУМ-у в австралії. Програма Здвигу дала всім таку можливість і доказала, що СУМ в Австралії має великий потенціял, - буде дальше виконувати свої обов'язки, та, як провід КУ СУМ буде плянувати свою працю в рамках нових обставинах, щоб бути на висоті своїх завдань.

Різні частини Здвигу, Зустріч Дружинників, розмови між головами осередків та членами Крайової Управи, поїздка на оглядини міста Сіднею для юнацтва, Забава, Святочний апель, Участь у Службі Божій та Панахиді за померших сумівців, Мистецький Попис та прощальна товариська зустріч після концерту, - дали можливість сумівцям, їхнім родинам, прихильникам та членам спільноти спільно оцінити працю СУМ-у та дійти до висновку, що СУМ в Австралії це жива, інтеґральна та потрібна частина нашої спільноти, яка заслуговує на підтримку цієї спільноти, якій вона служить.

В програмі Здвигу брали участь більші, дуже великі та менші делеґації осередків СУМ-у Австралії: Ім.Тараса Шевченка з Аделайди ( голова Марія Данилко), ім. Степана Бандери з Джілонґу ( голова Павло Камінський), ім. Полк. Євгена Коновальця з Квінбієну ( голова Михайло Олійник), ім. Гетьмана Івана Мазепи з Мельбурну ( голова Гриць Моравський) ім. Сумона Петлюри з Нюкастель ( голова Юрко Бойко), ім. Героїв Крут з Перту ( голова Ірка Кондаревич) та ім. Ґен. хор. Тараса Чупринки з Сіднею ( голова Василь Сенько). Якщо взяти під увагу дані організаторів Здвигу - то в ньому взяло участь 800 сумівців! Це дійсно за словами сумівської пісні " кріпне душею сумівська сім'я".

В суботу 9 - го червня з ранку в Домі Молоді в Лідкомбі відбувалися проби сумівських мистецьких одиниць, які готувалися до величавого концерту-попису, - а ті хто цікавиться копаним м'ячем, брали учсть з спортивних змаганнях...А вечером відбулася зустріч дружинників, які приїхали з різних міст, обговорити подальшу діяльність своєї організації А вечірня забава - нагадувала тзв. "старі давні часи" - заля Дому Молоді була вщерть заповнена малими дітьми, юнацтвом, дружинниками, сенйорами, їх родинами та прихильниками СУМ-у. Не так просто можна було знайти місце для танцювання... Щож при таких зустрічах є про, що погуторити, бо австралійські, ой величезні віддалі міст, одне від одного, не уможливлюють часті зустрічі знайомих та друзів... Сміх, музика і радість - заповнили були велику залю!

Після обіду суменята, юнацтво та їх батьки вирушили автобусом на оглядини міста Сіднею. Знов це була повторна можливість сумівцям з різних кутків Австралії в товариській атмосфері переконатися, що вони є частиною великої сумівської родини. Краще пізнали місто Сідней та напевно в часі тури творилися нові знайомства, які триватимуть все життя.

Вечером вввідбулася Крайова Зустріч Дружинників. Керівник Дружинників КУ СУМ- друг Стефан Романів пояснив ціль зустрічі: "Плянуємо на майбутнє - дружинники це мотор нашої спілки. Ваш ентузіязм, Ваше знання, Ваші думки дають підставу ( запоруку) до дальшої праці." Повідомлено дружиннників, що плянується Крайова Конференція Дружинників. Програму повинні вложити вибрані представники цієї зустрічі. Так і сталося. Створено робочу групу дружинників з різних осередків. КУ СУМ скликає першу зустріч групи на 21.7.ц.р. в Мельборні. Ціла акція дружинників іде під гаслом загальної акції "Йдемо вперед". В дискусіях виголошено позитиви та неґативи загальної праці по осередках та на Крайовому рівні з метою знаходження реальної розвязки...

В неділю 10- го червня по традиції відбувся Святочний Апель - заля була виповнена сумівцями в повних одностроях. Виголошено підчас апелю пропамятні слова "Ми горді нашими здобутками - не спочиваймо на лаврах! " І правильно! В сьогоднішню пору, коли в Україні, на 10 -му році її самостійності, зокрема в Києві йде нікому з нас молодших діяспорців незрозуміла, повна і цілковита русифікація, - невже нам, тим , які родилися по далеких чужих чужинах таки прийдеться продовжувати ту традицію, збереження не лише української мови, пісні й танку, але і політичної концепції - що треба вшановувати тих синів батьківщини, що впали в боротьбі за її волю! І що Україна не може втратити самостійности. Бо там, де золотисті пшениці хилять свої колоски, до святої української землі, просякнутої сльозами і кров'ю, віддаючи шану тим, хто боролися за волю народу, ой, далеко не так, як повинно бути! Невже молодь роджена на жужиніповинна повторно вести в Україну, ті ж гасла і приклад, як можна і треба любити Україну - матір не тільки на жужині, а в Україні?. А такий приклад вже зробили сумівці (і не сумівці) в 1990 і 1991-их роках...

Коли глянути було на сумівські лави в неділю 10.6.2001 року ранком, коли марширували до церкви ім. Св. Андрія - радість огортала старших присутніх у Церкві й не одному прийшлося ствердити, що може вже не так то й зле в нашій спільноті. Та правда СУМ - це лише частина тої спільноти. Та коли скерувати свій погляд на СУМ в світі, то бачимо, що з її лав, вийшло багато провідних громадських діячів в ЗСА, в Канаді, Австралії та країнах Европи. І це гордість й не аби яка!

Сумівці разом з сіднейцями - господарами Здвигу молилися за упокій тих членів СУМ-у, які увійшли у вічність, тих, які будували Дім Молоді, який отак гостинно і радісно приймав продовж Здвигу численних сумівців з усіх міст Австралії...

Вершком Здивгу був пописовий, довгий концерт сумівських одиниць, який розпочався дуже імпозантно внесенням прапорів головами осередків, та національним ( голова СУОА - Степан Романів) та австралійського ( голова ОУГ НПВ Ярослав Дума). Маршерували вони під звуку неменш імпозантного маршу мельодію пісні "Там на горі заграли трембіту" на сцену, де в стояках і пишалися прапори... Мельбурнський хор "Черемош" під дириґентурою проф. Головка відспівав сумівський Гимн ".

Після вступного слова господаря Здвигу - голови Сіднейського Осередку Василя Сенька - розпочалася кольориста картина попису танців зокрема і дещо співу. Розпочавсь концерт "Карпатським привітом" - Сіднейського осередку, в якому взяли участь: Танцювальний Ансамбль Заграва (Сідней) - молодша середна, старша середна та старша групи, Хорова Капеля "Леґенда" - солісти: п. В. Ворона, п. В. Опришко, п. В. Чабайовський Молодіжний Ансамбль "Білі Троянди" - хореограф монтажу -. Марійка Шушняк, Христина Кассар

Можна привітати сіднейців з появою нового хору під дириґентурою Василя Опришка. Хор тільки недавно почав свою діялність. Склад його не поганий і я певна, що за кілька місяців хор буде звучати дуже добре. Хто хоче в Сіднеї співати в хорі - є тепер така нагода!

Найменші учасники Здвигу і концерту з Мельбурну - Танцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - його початківці - виконали прекрасний танок "Чарівні ляльки" -хореограф Христина Моравська. Мені особисто, але і багатьом на залі подобався цей виступ найбільше...Малі козаки, з шаблями, пухнаті, як пончики дівчата - лялі - які і підскакували і падали і усміхалися до публіки - це саме оте поняття майбутнього СУМ-у...Якщо ці лялі будуть наслідниками їх батьків - то дасть Бог, хтось з них і стане майбутнім Громадським Провідником Австралії!

Михайло Данилко - молодший юнак осер. ім. Тараса Шевченка в Аделайді - заступав адельайдців і заграв на піяні вязанку народних пісень, включно з твором Два Кольори - муз. О. Білаша.

Відтак виконувалися танок за танком. Танцюристи в різних строях, підскакували, - хто вище, хто ще вище, йшли в присяди, тупцювали різні кроки - що аж стало приємно, бо видно було , що оті підростки, та молодь на сцені любить справді українські танці. А що виконували і хто - ось Вам виконвці:
Буковина - Taцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - 3-та кляса хореог. Наталя Моравська-Роз, Соня ван де Камп-Моравська
Діточий Козачок -Танцювальний Ансамбль Ластівка (Джілонґ) - початкова група
Чумак - Танцювальний Ансамбль осер. Перт. Керівник Андрій Мандичевський.
Гопачок -Танцювальний Ансамбль Заграва (Сідней) - початківці і молодша група
хореог. Надя Менцінська
Заєць - Танцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - 2-га кляса
Гуцулка -Танцювальний Ансамбль Ластівка (Джілонґ) - старша група
Гопак - Танцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - старша група хореог. Соня Худяк, Віра Глаткi

Кого назвати - кращим чи найкращим? Всі гарно вивязувалися і приймалися публікою оваційною... А лялі - таки були в тій перші частині найбільш чарівними!

Другу частину концерту розпочав Мішаний Хор Черемош (Мельборн) - виконуючи пісні: Вилітали Орли - нар. Пісня, арр. М Лисенка, - Говорили люди, сусіди - нар. пісня обр. М. Колеси, -Зажурились Галичанки - обр. Мик. Леонтовича. І дещо пізніше в концерті ще були виконанні пісні: Дніпро Реве - сл. В. Чайченка, муз. Д. Січинського - Наша Дума - сл. Т. Шевченка, муз. Анат. Кос-Анатольського. Дуже похвальним явищем це те, що в репертуарі хору з'явилася клясика хорового співу, як останні дві пісні, доволі важкі. Лише жаль, що через наші "кляті" сіднейські мікрофони не було чути соліста у пісні "Дніпро реве", як і не чути було заповідажа Василя Сенька.

І знову розмай кольористих строїх, танців, артистичних підскоків, присяд! Публіка нагороджувала всіх учасників другої половини концерту, який тривав аж 4 години! Що ж ми всі терпеливо дивилися на танцюристіц, які кілька тижнів приготовлялися до виступу на сіднейській сцені.. А виконувалися:
Коломийка - Танцювальний Ансамбль Ластівка (Джілонґ) - молодша група
Вінок - Танцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - 1-ша кляса - хореог. Соня Худяк.
Запорожець - Танцювальний Ансамбль осер. Перт.
Поліська Полка й Мазури - Танцювальний Ансамбль Ластівка (Джілонґ) - середня група.
Монтаж Українських Танків - Танцювальний Ансамбль Троянда (Нюкастель)- хореог. Леся Бойчук.
Гопак - Танцювальний Ансамбль осер. Перт.
Дуботанець - Танцювальний Ансамбль Верховина (Мельборн) - старша група.
Гопак - Танцювальний Ансамбль Ластівка (Джілонґ) - старша група

Кого вирізнити уі цій другій половині? Я хочу зазначити, що нюкастельські танцюристки дуже елеґантні, джілонські хлопці (Марко Ткачук) найвище підскакували, і пертські хлопці визначалися також...

І врешті сцена Дому Молоді заповнилася частиною лише учасників, всіх 250 виконвців, ( хоч дехто твердив, що було їх аж 300) 20 -ти мистецьких самодіяльних гуртків, - та сцена ніяк не вмістила би. Громом зірвалися оплески присутніх, які вітали учасників незабутнього концерту...тих ляльок, медведиків, песиків, жучків, зайчиків, чумаків, козаків запорожців, гуцулів, ітд...

В заключномі слово - Стефан Романів, заст. Голови КУ СУМ Австралії і Голова Союзу Українських Організацій Астралії подякував всім учасникам концертту, керівникам всіх мистецьких груп, яких викликали на сцену й яким дарували квіти...А Головам осередків подаровано пропам'ятну плиту 10 -го Здвигу. В свойому слові друг Романів звернувся до всіх сумівців такими словами: " Сумівце, шануй минуле, ту відданість та жертвенність та зусилля тих, які будували цю Спілку. Шануй засади на яких Спілка побудована! - Твори майбутнє! - Будь творцем історії, будь тим промотором сумівських ідеалів та засад. В рядах СУМ -у всі мають своє місце. СУМ це організація інклюзивна. Ми шукаємо подальшу участь сумівців, їх батьків, наших прихильників та цілої спільноти."

Він також наголосив на тому, що СУМ в Автралії, як організація служила вірно нашим Церквам, нашій спільноті та своїм членам. СУМ буде надальше служити Богові, Церкві, Україні й Австралії. Осередки, які брали участь у Здвизі - виконали свій обов'язок...- сказав він. І ми гордимося ВАМИ, сказав голова учасникам концерту.

Дякувалося і господарям Здиву- сіднейцям, зокрема пані Дарці Сенько, яка багато вклала зусиль, щоби Здвиг пройшов в дружній атмосфері, щоби нікому нічого не бракувало і щоби всім було радісно і приємно! В знак подяки її піднесено квіти.

Всі присутні на залі і ті, що стояли на сцені відспівали разом національний гимн "Ще не вмерла Україна "...

Щож, якщо зробити паралель того, що я бачила колись на Окружних Здигах СУМ-у в Англії, Франції, Бельгії чи Німеччині, то треба наголосити на тому, що сумівці й славляться в світі тим, що в нас так багато мистецьких одиниць, деякі на високому рівні! Хай пісня завжди буде поміж нами і український танок, хай постійно буде символом нашого українства на чужині і вірности далекій Україні! Повторюю: "Плече в плече, рамя, в рамя - хай кріпне душею - сумівська сімя!"

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН
СІДНЕЙ - 14.6.2001 р.