АРХИЄПИСКОП ЙОАН
з Бельгії - відвідує Австралію
Високопреосвященний Архиєпископ, Владика Йоан являється правлячим Владикою УАПЦ в Австралії й Новій Зеляндії. До недавна був Владикою Лондонським і західньо-европейським. Приїхав він, ( його супроваджає рідна сестра Таня) на початку липня ц.р. з офіційною візитацією до Австралії, щоби відвідати парафії УАПЦ і взагалі поспілкуватися з українським з'організованим церковно-громадським життям, яке йому ніколи не було байдуже.
Владика Архиєпископ Йоан, в мирі Іван Дерев'янка, у супроводі о. Прот. Миколи Сердюка, голова Консисторії УАПЦ в Австралії відвідали вже українців в Перті, Аделайді, Мельбурні, Джілонґ, Канбері, де його приймав в приміщенні амбасади України амбасадор пан Валентин Адомайтис. В неділю 22.7.ц.р в Гомбуші, (Сідней) в церкві св. Покрови, підчас Архиєрейської Служби Божої був висвячений в сан диякона Михайло Смолинець.
Владику Йоана, я знаю, як це кажуть в народі "ціле своє життя". Багатьох людей мене запитувало: - " Звідки ви знаєте Владику й хто він?"
За згодою Владики познайомлю читачів з постаттю Архиєпископа, ім'я якого - Іван Дерев'янка.
Народився він 6 - го липня 1937 го року в родині Катерини і Павла Дерев'янків - полтавців за походженням, в Україні. Після війни родина Дерев'янка ( батьки й 5 хлопців) поселилася в Звартберґу ( передмістя міста ҐЕНК ), де народилася сестра Таня…( моя однолітка й подруга дитинства). Жила родина Дерев'янків не далеко хати моїх батьків і обі наші родини були дуже близькі.
Коли моя сестра Надя дещо підросла, її було дивно, що в багатьох дітей є живі баба і дідо, а в нас їх не має. Пані Катерина Дерев'янка, мама Владики, заявила, що буде нашою "бабою" і ми кликали панство Дерев'янків нашими - дідом й бабою. А брат Владики - Віталій, є хресним батьком моєї наймолодшої сестри Одарки.
У нашому бельгійському містечку Звартберг жило багато українців й громадське життя там "кипіло". Існував СУМ, Український Допомоговий Комітет, що рівняється нашим "Громадам" в Австралії, Об'єднання Українок, Українська Школа. Владика будучи в гостях в моїй хати коли ще жив мій чоловік, розповів йому, що "він ходив до Української Школи на "стриху" в хаті Галабурдів, де Марійки тато нас вчив !"
Чому на "стриху"? Бо ще не було у нашої громади своєї домівки, а хата, де жили мої батьки була два поверховою, а ще вище на стриху була велика кімната, де відбувалися всі громадські сходини і суботньої української школи.
Вся молодь свідомих батьків нашого містечка належала до СУМ-у. Пласту в Бельгії не було. Отак ми з теперішним Владикою, його братами й сестрою, брали участь в сумівських таборах, святах, співали і танцювали.
Вершком громадсько-мистецької діяльности Громади в Ґенку була довгі роки танцювальна група "Полтава", яка була дуже популярною не лише в Бельгії, а і сусідніх країнах. Ядром групи являлися брати Дерев'янки і їх сестра. Ми виступали часто для бельгійців, їздили у Францію, Німеччину, Голяндію й інші країни. Іван Дерев'янка танцював зі мною у танцювальній групі. А що цікавим, що коли після кілька років перерви її існування в 1980 роках танцювальна група "Полтава" відновила свою діяльність і діяла знову на повну "пару", танцювали в ній вже діти перших "полтавців" й мої три сестри. Дарця танцювала з своїм хресним батьком Віталієм…як це й не дивно. Він хоч був вже старшим не покидав танцювати.
Закінчив Іван Дерев'янка початкову й середню освіту в Ґенку. Студіював в місті Лювені, де жив в Українському Домі. Він був заступником Голови Краєвої Управи Громади в Бельгії.
Був одружений з Вірою, донькою бл. пам'яті о. Протоієрея Івана Бачинського і пані добродійки Єфрозинії, рідної сестри відомого професора Аркадія Жуковського, який живе в Парижі, в Франції.
В місті Ґенку з самого початку українського там поселення діяла парафія УАПЦ ім. св. Михаїла, до парафіяльної ради якої постійно належав Іван Дерев'янка.
В 1980 - му році ми з чоловіком відвідували Польщу, Юґославію й мою Бельгію.
24- го серпня того ж року ми були присутніми на виясвяченні Івана Дерев'янка в диякони. Це було велике свято не тільки для українців православних, але всіх українців Бельгії, бо всі були свідомі, того, що в Бельгії нарешті будемо мати свого власного священика. На висвячення з'їхалися українці православні й католики, Німеччини і Франції. Пам'ятаю, як Церква була в щерть виповнена. Співав хор українців з Німеччини.
Того самого дня в залі Народного Дому зібралося було з 150 осіб, щоби вшанувати нового диякона, його батьків й дружину. На прийнятті було багато промов. Між промовцями говорив і мій чоловік, др. Михайло Чигрин, який тоді заявив був, що за ініціятивою Церковного Правління УАПЦ - Українська Спільнота Австралії вже зібрала поважну суму долярів на будову Храму УАПЦ в місті Ґенк. А діти суботньої української школи, в якій о. Іван вчив піднесли були йому квіти, деклямували віршики, співали…
П'ятикупольний Храм св.Михаїла, який будувався кілька років, освячено в 1986 р. Храм являється сьогодні туристичним об'єктом міста Ґенк. Отець Іван, якого висвятили в священики 19.9.1982 року, був настоятелем цього чудового, унікального за своєю архітектурою на всю Західню Европу - Храму.
Отець Іван, як і всі українці, вірні УАПЦ в діяспорі, раділи коли в Україні в 1990 му році відродилася УАПЦ і 5.6. 1990 р. в Києві був обраним Патріярхом - Митрополит Мстислав. Я мала щастя бути присутньою на тому Соборі, як єдина діяспорна українка та ще греко-католичка.
Патріярх Мстислав вертаючись з України - 27.10.1991 року в Лондоні висвятив о.архимадрита Івана на Владику. Присутніми були Архиєпископ Константин і Єпископ Антоній. До речі, дружина о. Івана - Віра, померла 23.4.1989 року.
Архиєпископ Йоан постійно цікавиться громадськими справами, бере активну участь у громадських святах, концертах, мистецьких виставах нашої Громади в Ґенку.
Владика являється й сьогодні частим гостем моїх батьків. Живуть вони зовсім не далеко від себе.
Владика Йоан належить до тих діяспорців, які з молодих літ пропаґував між бельгійцями, голяндцями, ( він 17 років працював у Голяндії) німцями, французами й англійцями право України на її самостійність. Коли Україна стала самостійною, він її відвідав, про що розповідає також дуже цікаво...
Він допомагає дітям-сиротам в Україні - висилаючи постійно пакунки гуманітарної допомоги.
Владика Йоан є українцем широких поглядів, він соборник, який вміє й хоче співпрацювати з всіма українцями-соборниками, в першу чергу для добра нашої Батьківщини України, української спільноти серед якої він живе і врешті хоче злагоди і в нашій Австралії, зокрема в Божому винограднику рідної Української Автокефальної Православної Церкви.
Кілька днів тому Владиці сповнилося 70 років. Сердечно вітаємо Владику з днем ювілейного народження. Бажаємо кріпкого здоров’я й всіх благ земних, щоби ще міг він довго працювати на добро Церкви й суспільства. До побажань долучується вся моя родина й його друзі з Бельгії.
На Многії Літа, Владико!
МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН
|