В програмі Здвигу брали участь делеґації 7 осередків СУМ-у Австралії: ім.Тараса Шевченка з Аделайди ( голова Галина Данилко), ім. Степана Бандери з Джілонґу ( голова Степан Ткачук), ім. Полк. Євгена Коновальця з Канбери-Квінбієну ( голова Михайло Олійник), ім. Гетьмана Івана Мазепи з Мельбурну ( голова Уляна Моравська) ім. Симона Петлюри з Нюкастель ( голова Юрко Бойко), ім. Героїв Крут з Перту ( голова Ірина Кондаревич) та ім. Ґен. хор. Тараса Чупринки з Сіднею ( голова Дарка Сенько). Учасників Здвигу – було 300 сумівців! Це дійсно за словами пісні “ Разом нас багато, нас не подолати!”.

ЗАСІДАННЯ, ВИСТАВКИ І ВАТРА

Вечером в п’ятницю 10 і в суботу 11 - го червня з ранку в Домі Молоді в Лідкомбі відбувалися проби-репетиції сумівських мистецьких одиниць, які готувалися до концерту, - відбулося засідання Крайової Референтури СУМнету, на якому були присутні Вебмайстри, які подають хроніку діяльности своїх осередків на Інтернетській Мережі.

У великій залі на видному місці виставлялися історичні знимки всіх осередків, а СУМ-нет виготовив виставку суто австралійських відзнак СУМ-у за період 55 річного існування. Що цікаво було бачити, що перші відзнаки були ручно вишиті...

Відбувся й дискусійний “Круглий Стіл Дружинників”, підчас якого плянувалася подальша праця СУМ-у. Голова Світової Управи СУМ-у Мирося Підгірна у свойому привіті пояснила ціль зустрічі: ...“Дружинники це ядро нашої спілки. Ваш ентузіязм, Ваше знання, Ваші думки під гаслом “Вірю, Знаю, Можемо!”дають запоруку до дальшої праці.” Було запропоновано з’організувати Крайовий З’їзд Дружинників в часі відбуття Державних, радше Світових Ігрищ (Commonwealth Games), які відбудуться в Мельборні в 2006р., і також відбути Велосипедний Табір, який би почався в Джілонґу маршрутом до Ворнамбул, у Вікторії.

Родинний Фестиваль, гри і вгадування слів, радше висловів – тзв “Трівія” – продовжували програму Здвигу!

А вечірня “ Ватра” – (штучна, яка стояла на середині залі) нагадувала мені “старі, давні Франкопільські бельгійські часи”...Запалили її: Голова Світової Управи Мирося Підгірна в асисті кількох суменят. Кожний осередок, управа, група хотіла і мала, що представити біля “Ватри”.

Лунали в залі Дому Молоді спільний спів різних патрійотичних пісень і віршів! Друг Петро Кобрин справді заскочив всіх своєю миттєвою винахідливістю й виконанням пісні (з його словами): “ Разом нас багато”.

І сміялися ми всі разом з приводу виконанних скечів ...А були вони дуже оригінальні й ой, ой, які смішні!!! Наприклад оркестрa дітей – суменят з Мельбурну чи “оркестра з Перту”, - чи “ Новоприбулі з України ловлять рибу” ( у ролях Василь Сенько і Василь Опришко) або коли “Борис і Сашко ”( Андрій Дума і Андрій Боднарук ) довели присутніх своїми танцями і наслідуванням оперних співаків до сліз від сміху... Музика і радість - заповнили були велику залю і підчас традиційного “Моління до Ахмета і танцю навколо “Ватри”…Ніяка “Ватра” не обійдеться без того танцю – всі реготалися до схочу! І на закінчення спільна молитва “Ніч вже йде – з нами Бог”!...надала вечорові гарне закінчяння!

Крайова Управа запросила була сумівських і громадських діячів на зустріч з головою Світової Управи СУМ-у Миросею Підгірною. Дарка Сенько познайoмила гостю з кожним присутнім. Між ними Голова СУОА – Стефан Романів, Михайло Моравський – голова Громади в Вікторії, о. Ждан Коломиєць – всі голови СУМ-у в давніших роках, голова ОУГ – Славко Дума, голова Пласту Гриць Гузій, та інші. Робили ми і спільні знимки!

КОНЦЕРТ

Другий день Здвигу - неділя 11- го червня розпочався в Церкві УГКЦеркві ім. св. Андрія Службою Божою та Панахидою. Молилися за упокій тих членів СУМ-у, які увійшли у вічність, тих, які будували Дім Молоді, який отак гостинно і радісно приймав продовж Здвигу численних сумівців з усіх міст Австралії...Богослужбу відправляли о. Ждан Коломиєць – довгольітний член СУМ-у і колишний Голова КУ й о. диякон Михайло Шиян.

Відбувся Святочний Апель. – Заля ДУМ була виповнена сумівцями в повних одностроях. Голова КУ Василь Сенько привітав присутню Голову Світової Управи – Миросю Підгірну. Та роздав для кожного учасника, на руки голів осередків, пропам’ятні Грамоти Здвигу, а Андрій Дума від молодечого комітету в Парафіяльній Раді УГКЦ ім. Св. Андрія ікони Матері Божої...

Вершком Здвигу був пописовий, довгий концерт ( тривав 4 і пів години) сумівських самодіяльних одиниць, який розпочався дуже імпозантним внесенням прапорів головами осередків, та національним та австралійського й прапору першого Здвигу СУМ-у ( несли його бувші голови КУ - Степан Романів, Михайло Моравський, Таня Захаряк заступала першого голову бл п Олеся Чубатого і теперішний голова Василь Сенько). Маршерували прапороносці під звуки неменш імпозантного маршу мельодії пісні “Там на горі заграли трембіти” на сцену....

Після вступного слова голови Крайової Управи Василя Сенька, який згадав основоположників СУМ-у в Україні, згадав, що багато праці було вложено в нашу Спілку, щоби виховати молодих людей в Австралії на взірцевих християн і відданих патріотів України й, що він гордий за всіх й він вважає великою честю очолювати Спілку - розпочалася кольориста картина попису танців зокрема і дещо співу.

Розпочалася перша частина концерту “Привітом” - Танцювальним Ансамблем “Заграва” (Сідней). Було виконано 9 різних танців, 6 пісень – ( мішаний хор “Черемош” з Мельбурна – диригент проф. В. Головко – солісти Я. Полатайко, А. Дацьків, Е. Стефин, Т. Селемба) – Квартет “Соколи” з Сіднею і тріо ( Ірина і Василь Опришко, І. Олексин, Р. Гузій, О. Дехніч ) – і сольо на піяні Оксана Опришко.

Всі виконавці дуже старалися подобатися публіці, яка щедрими оплесками нагороджувала їх - але в цій частині треба згадати найменшиx учасників концерту - Танцювального Ансамблю “Верховина” (Мельборн) - його початківців, 4 і 5 –ти малят, які заполонили глядачів - виконуючи прекрасний танок “Куряча забава”...

Мені особливо подобався танок “Козаки” – у виконанні хлопців старшої групи “Верховина” з Мельбурну. Якщо порівняти виступ тих же хлопців 4 літньої давности – то поступ їх великий і дуже замітний! І вважаю цей танок найкращим танцем цілого концерту!

Друга частина концерту, яка мала такий же розклад, як перша, - розпочалася танцем “Запорізький Гопак” у виконанні молодшої Групи “Західні Звізди” з Перту. Діти, між ними також 7 і 6 літні й дещо старші, які їхали кілька тисяч кілометрів на цей Здвиг радували тим, що вони хотіли бути разом з всіма друзями з цілої Австралії й дуже старалися подобатися...Вони день раніше й на “Ватрі” заімпонували своїм скечом “Оркестрою”...Молодці!

Виступали танцювальні групи з 9 танцями, мішаний хор “Легенда” з Сіднею ( диригент Василь Опришко) заспівав 4 пісні –, а бандуристи М. Данилко і Д. Маринчак з Адельайди в’язанку на бандурі, Василь Павлів у власно написаній гумореці розповідав, “Як він колись романсував”...

В цій частині на окреме виіменнування заслуговують дівчата страшої групи танцювального ансамблю “Верховина”, які прекрасно виконали танок – “Рукодільниці”, Сіднейська танкова Група “Заграва” з їх “Гопаком” , Група “Ластівка” з Джілонґу з “Бойківським Танцем” і Середня Група “Верховини” з танцем “Зайонці”...

Справді неможливо назвати кожний танок чи пісню... . Танцюристи в різних строях, підскакували, - хто вище, хто ще вище, йшли в присяди, тупцювали різні кроки - що аж стало приємно, бо видно було, що оті підростки, та молодь на сцені любить справді українські танці.

Кого назвати - кращим чи найкращим? Мені ніяк не випадає порівнювати хори, чи танцюристів. Всі гарно вив’язувалися і приймалися публікою оваційною. Я постійно переживаю за співаків, хористів, які на нашій не дуже акустичній сіднейській сцені, - виступають...І маю до всіх велику пошану, що ходять на проби/репитиції й присвячують стільки часу, щоби довести до слухачів концертів нашу прекрасну пісню! Честь і слава всім!

Наведу слова одного з молодих новоприбулих з України Ігора, який мені сказав, що він настільки захоплений побаченим на концерті, він вражений тим, що на такій далекій чужині малі дітки, підростки і дещо старші отак віддано працюють в ім’я України і зберігають її культуру. - Йому стало дещо соромно за своїх земляків в Україні, які по менших містечках далеко не так шанують рідну культуру і не так поводяться, як ви в діяспорі, такі повні любови до України...... А “Курчата” в першій частині були чарівними і довго запамятаються!!!

Хай ці слова запам’ятаються всім учасникам Здвигу, як признання!

Концерт закінчився оригінальним твором А. Кушніренка “Молюсь за тебе Україно!” у виконанні сіднейського хору “Легенда” – ( соліст Петро Лютак з Канбери).

І врешті сцена Дому Молоді заповнилася частиною лише учасників, всіх 250 виконвців, - 20 -ти мистецьких самодіяльних гуртків, сцена ніяк не вмістила би.

Громом зірвалися оплески присутніх, які вітали учасників незабутнього концерту...тих курчаток, чумаків, козаків, запорожців, гуцулів, співаків, піяністів, бандуристів, ітд... Програму заповідав Олег Островський.

В заключномі слові – амбасадор України др. Олександер Міщенко, подякував всім учасникам концерту, керівникам всіх мистецьких груп, за те, що вони на відстані 15 тисяч кілометрів від України гідно плекають і представляють культуру Україні. - Це Палац “Україна” в Австралії... СУМ – зарекомендував себе, як потужна організація здатна об’єднати українську молодь та забезпечити її виховання в дусі поваги до Української держави, а також до готовности завжди захищати Незалежність України, що і сталося підчас померанчевої революції – де українська молодь Австралії духовно підтримала молодь на Майдані й група їх поїхала бути спостерігачами на виборах!

Мирося Підгірна – Голова Світової Управи СУМ-у звернула увагу присутнім на те, що Здвиг проходив під гаслом “ Вірю! Знаю! Можемо!” – що ми, обравши таке гасло на 2005 рік, солідарізувалися із демократичною перемогою Майдану в Києві й українським народом. Вона і сказала, що СУМ в цілому світі видав з її лав, багато провідних громадських діячів в ЗСА, в Канаді, Австралії та країнах Европи. І це гордість й не аби яка! Вона передала привіт Світового Сум-у і вітала австралійських сумівців за успіхи в розбудові Громади в Австралії!

Василь Сенько, від імені КУ СУМ – замість квітів подарував Головам осередків пропам’ятні знаки 11 -го Здвигу. Дякувалося і господарям Здиву - сіднейцям, які приймали гостей на нічліг, годували учасників Здвигу, працювали за сценою, а зокрема пані Дарці Сенько, - голова осередку Сіднею, яка багато вклала зусиль, щоби Здвиг пройшов в дружній атмосфері, щоби нікому нічого не бракувало і щоби всім було радісно і приємно!

Представники Куріння Українського Вільного Козацтва о. Ждан Коломиєць, Володимир Kарен і Василь Янчук – в імені Кошового Отамана генерал-поручника Юрія Денисенка, нагородили Голову СУОА Степана Романіва і Голову КУ СУМ Василя Сенька, за їх невтомну працю з молодю - Срібним Хрестом Козацької Слави 2-го ступеня...

Присутні на залі і ті, що стояли на сцені відспівали разом національний гимн ”Ще не вмерла Україна “...

І на закінчення Здвигу суменята і підростки танцювали на забаві під звуки музики, а ми дещо “старші” влаштували в приміщенні Клюбу такий концерт української пісні, що могли такому хорові заздрити оба диригенти професор В. Головко і Василь Опришко.

До пізної ночі, радше ранку продовжувалися танці і співи...А коли вже настав ранок, всі усвідомили, що пора в дорогу. Кому в далеченький Перт, Аделайду, Мельбурн. Джілонґ чи Канберу, Нюкастель і в передмістя Сіднею...

Що ж не так просто розлучатися з веселою сумівською ріднею – а до наступного Здвигу треба чекати 4 роки!

Черговий раз виправдалися слова пісні: “Нас багато і нас не подолати! Ні в Україні, ні в Австралії!”

Марічка Галабурда-Чигрин