ЗЛЕТ 2002 р. - спомини
Там де поле гомоніло звуками бою і громом біжучих ніг, тепер тиша. Там де трава була притопчена змагаючими дружинами, вже знова виростає свіжа зеленина. Зброя похована в майдані, медалі роздані. Всі виїхали до хат, деякі з радісними споминами їхніх перемог, деякі з сумними споминами їхніх втрат, деякі з ранами, деякі цілі. Командири роблять аналізи, щоб знайти способи повторити славу їхніх осередків або здобути ще вищу. Але навіть і ті, що не здобули признання в змаганнях знають, що буде ще нагода здобути славу колись, якщо не в цьому році, то в наступному, бо то був ЗЛЕТ!
Роки минають скоро. Ті діти, що змагалися на початкових Злетах тепер підтримують своїх дітей і їхніх ровесників у їхніх конкурсах. Є багато різних свят, з'їздів і таборів на Оселі в Елленвілі, але Злет - це є відмінна нагода всім Сумівцям показати іншим Сумівцям і ширшій Українській громаді тут, на Україні і по інших державах, що є молодь яка не дармує час і життя, а користуються цією нагодою показати, що вони горді своєю спадщиною. Критиків є багато, і їх потрібно, щоб ніхто не думав, що ліпше не може бути. Але як можна критикувати організацію, яка виховує дітей під гаслом «Бог і Україна» і ідеєю «братства». Всі родичі виховують своїх дітей, щоб відносилися до всіх чесно і чемно. Але лише тоді, коли вони сходяться з іншими дітьми, вони мають нагоду показати, що вони дійсно слухають і виконують ту науку. Тоді ми бачимо такі події, як передання медаль за перше місце в конкурсі юнаком який усвідомив, що та медаль справді належиться тому, що дістав медаль за друге місце.
Також похвала належиться команді, яка складалась з учасників від трьох осередків, за завзяте, пильне і братське спілкування. А найвища похвала і гратуляції належиться нашій Сумівській молоді за їхню цілорічну працю. А родичам, щира подяка, не лише тим, що тепер мають юнаків у Сумі або самі беруть участь у керівних органах, але і тим, що тепер юнаки кличуть їх бабця і дідо, бо без них ми би такого щастя не мали.
Літо вже почалося, і табори провадяться. Відпочивайте діти, бо за менше як рік часу, знову буде ЗЛЕТ!
Гартуймось!В. Ковбаснюк
|
|
Сторінка змінена: 18 липня 2002
|
|