Великодні Звичаї в Брадфорді
Великдень - це найбільше християнське свято для українців. Ми пам'ятаємо як Ісус мучився на хресті та чуваємо нову надію через Його Воскресіння. На Україні наші прадіди приготувалися до Великодних Свят. Коли наші батьки й діди приїхали до Англії вони принесли з ними багато тих традицій, які ми продовжуваємо тут на чужині.
Підчас Великого Посту, наші прадіди приготували свої душі на Великдень. Сорок днів вони не їли м'ясо, яйця, молоко, масло й сир. Тепер ми легше суворі й люди не їдять м'ясо в п'ятницю підчас Посту.
У Квітну Неділю, ми відзначаємо вступ Ісуса до Єрусалему. У нашій церкві, так як на Україні, Отець благословить лозу. Після Служби Божої, вірні одно другого б'ють лозою і кажуть: "Я тебе не б'ю, лоза тебе б'є; від нині за тиждень, буде Великдень", тобто бажаючи доброго здоров'я й добробут.
Підчас Страсного тиждня, на Україні чистили й білили хати, та замітали подвір'я. Жінки й дівчата писали писанки й пекли паски. Все мусіло бути готове на Страсний Четвер, бо від цього дня аж до після Великодної Неділі, не можна було працювати. Тут на чужині мусемо працювати часамо на Великодну П'ятницю, й українці паски печуть коли мають нагоду. Кожного року, підчас сумівських сходинах, сумівці пишуть писанки, щоб вложити до своїх родинних кошиків.
На Великодну П'ятницю, над вечером, у нашій українській католицькій церкві, вірні виложать Плащаницю. Сумівці, в своїх одностроях, по черзі тримають стійку в церкві аж до поховання Плащаниці у Великодну Суботу.
Посвячення кошиків відбувається у Великодну Суботу, в церкві або в українській домівці. До кошиках ми ставимо паски, яйця, масло, сир, ковбасу, шинку, хрін й сіль. На самий Великдень вірні йдуть в рано до церкви на Воскресну Службу Божу. Після, наші сумівці виконають гагілки під церквою, які навчилися підчас сумівських сходин.
Україна вже багато років боролася за політичну й релігійну незалежність, і через ті тяжкі роки українці тримали свою віру та звичаї. Ми на чужині дальше будемо старатися вчити наших сумівців про українські Великодні звичаї, щоб вони продовжували працю й успіхи наших прадідів у майбутнє.
|
