Саме цього сонячного дня ми мали змогу піти у захоплюючу подорож, де провели різноманітні спортивні ігри. Дівчата відчули себе повноцінними футболістками і дізнались чимало нового про цей вид спорту. Часу, звичайно, не вистачає, але навіщо він, коли не знаєш, як його провести? Команда табору добре це розуміла і тому попіклувалась, щоб кожен день був проведений з особливою користю і залишив свій відбиток у серцях таборовиків. Вдень ми ще також мали змогу прослухати захоплюючі гутірки і підготуватись до вечірньої програми, що полягала у представленні кожного рою старшого юнацтва. Ми готували пісню, сценку та легенду про рій, під час чого відчули себе справжньою командою. Всі з великим задоволенням виконали це завдання, вразивши глядачів своєю винахідливістю та почуттям гумору. Після завершення представлень і прослухавши бурхливі овації виступаючим, ми весело відірвались на дискотеці, де танцювали і дорослі, і малі.

     Пролунав свисток. «Лягання!» - продзвенів завжди бадьорий голос бунчужного і ми неохоче поплентались до своїх кімнат, де невдавзі вимкнулося світло. Табір охопила влада ночі. Нічна тиша вкрила все навкруги. Тільки стійкові не сплять, турбуючись про безпеку всього табору.

     Але ні... Що це? Хтось ходить по території табору. Це рій дівчат старшого юнацтва збирає шишки. А все тому, що ці щебетухи дуже довго ділилися враженнями дня, тому були покарані комендантом. Але і тут вони перетворили це дійство у захоплюючу гру, вирішивши викласти з назбираних шишок велике слово «Гартуйсь!», щоб потім зранку розвеселити оточуючих.