Цей опис відноситься до обох концертів, з новими зазначеннями, щодо концерту, який відбувся 22.9. в Параматта Ріверсайт театрі.

І знову в неділю 16 вересня 2007 року був переповнений Дім Молоді. На залі не тільки українське духовенство УГКЦ, УАПЦ, Приподобні сестри Василіянки, але батьки, родичі, приxильники, друзі поодиноких танцюристів “Веселки” та “Заграви”! Це публіка прийшла подивитися, що це за “такий історичний концерт”, як зі сцени заповідав лише по англійськи, Олег Осторвський, відомий колишний диктор українських радіопрограм на СБС (SBS), з яким ми у двох довгі роки разом працювали.

А історичність полягає в тому, що самi сіднейські танцюристи заініціювали створити одну танцювальну групу в Сіднею і виступити не лише з двома концертами разом, але надіємося, що від тепер вони будуть постійно так виступати перед австралійцями й на великих концертах нашої суспільноти. Можу сміло твердити, що головною подією ц.р. в нашій спільноті стало відзначення 16-ої річниці Незалежности України й цей спільний концерт “Веселки” та “Заграви”. Хоч можна і переставити їх важливість.

Немає де правди діти. Танцюристів в обох групах зменшилося. Не тому, що хлопці чи дівчати не хочуть вже танцювати, а просто життєві обставини змінилися. Хто одружився, хто переїхав до Мельбурну ( хоч є і випадки навпаки), ще інший поїхав на студії в ЗСА або Европу ( і заповідається виїзд одного з кращих танцюристів до Києва!) І хтось думає, що вже застарий танцювати, або травма заваджає танцювати. Так, що силою обставин в Сіднею ми бачимо, відчуваємо, що в нас ПОВИННА БУТИ ОДНА РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ТАНЦЮВАЛЬНА ГРУПА. Це не означає, що самодіяльність в СУМ-і не повинна діяти. Наймолодші якось скоро підростають. А малечі в нас доволі і треба починати всю працю спочатку. Але це й є завданням СУМ-у плекати своє мистецтво і “Веселчат” в нас немало, я нарахувала їх на цьому концерті аж 32 - ox. Тож даваймо так продовжувати, як співається в одній пісні: “Я, ТИ, ВIН, ВОНА, MИ, - РАЗОМ!” Це такий вступ, роздуми, не лише мої, а 99% українців Сіднею!

І врешті на сцені появляються танцюристи “Веселки “ й “Заграви”, які виконують “Привіт”. Танцюристи в строях з чотирьох регіонів нашої України: - Буковини, Гуцульщини, Полтавщини і Закарпаття. А їх стільки, що ось, ось і не всі вмістяться на досить великій сцені. І музика то швидка, то повільна з життєрадісними акордами...Аж три хліби на рушниках винесли. Вітали від імені танцюристів присутніх хлібом і сіллю.

Враженні пречудесною картиною і самим танцем – ми розв’ялили роти і забули знимки зробити! Як шкода, незазнимкували перший танець. Але накручувався фільм і відео. Цей “Привіт” створив цілюще, позитивне біополе на залі, яке дає людині позитивну енергію. Все погане, що відбулося за останний тиждень чи навіть місяць відплило далеко, далеко...

І так слідували танці, аж 10 в перші частині, у виконанні наймолодших від 4 років життя “Весельчат” (думаю, що наймолодшою була моя, як вона каже “подлуга”, Соломійка Сивак, яка сама бігла підчас Міжнародного змагання копаного м’яча в січні ц.р. нести тільки український прапор) і наших славних танцюристів старших, які виступали і окремо. Тобто “Заграва ” сама, і “Веселка” – сама.

“Вишні й черешні” – Наталка Рибак й Мар’яна Сивак вже кілька років разом співають і досі незнають, хто з них “вишня, а хто черешня!“. Вони заспівали в першій частині концерту кілька пісень, між ними й одну американську “Lonesome Town”. Мар’яна грала на скрипці, - акомпанював їм на ґітарі Марко Шумський, редактор ґазети “Вільна Думка”, (бачите, які ми - нетільки пишемо і друкуємо, а ще ми, музики “ляляфа”!

Із величезним ентузіязмом глядачі вітали композицію “Лист до турецького султана” у виконанні хлопців обох танцювальних груп. І відразу зазначу, що в цьому концерті це був коронний танець (хореографія дещо змінена, більше вишліфувана Олесем Дехнічем, Богданом Миронюком та самими хлопцями). Вражав не лише таки високий рівень виконавської майстерності наших хлопців, танцюристів, а справжня театралізована картина. Враз сцена заколосилася акробатичними підскоками. Це було чудове закінчення першої частини концерту. Я собі уявляю, як буде ця сцена велично виглядати в наступну суботу 22.9. у райдузі професійних світло-ефектів в театрі, в залі “Ріверсайде” ( Riverside) в Параматті.

Друга частина концерту, в якій було виконано 9 танців, розпочалася “Повзунцем”, - козацьким танцем у виконанні хлопців з “Заграви”.

Веселчата - хлопці виконали “Аркан”, правда без вежі (видно немає сили ще на те). Вирізнялися молоді акробати серед хлопців Данило Буряк, брати Анді й Робі Манчестер та ряд дівчаток.

Чудово на скрипці заграла “Циганську мельодію” одна з танцюристок ансамблю “Веселка” - Елізавета Гіл, знов співали Наталка Рибак і Мар’яна Сивак. Найкраще публіці подобалася у їх виконанні пісня “Тільки ти” (Only you), яку свого часу в українській мові зпопуляризувала Віка Врадій. Та сама, яка на першому фестивалі “ Червона Рута” зі сцени так голосно закидала у пісні “Ганьба”, тим, хто не говорив по українськи! Віка недавно повернулася з кількалітнього побуту в США в Україну.

Дівчата обох груп вийшли прекрасно у танці-хороводі “Веснянка” – цей танок все викликує відповідну реакцію публіки, бо дівчата у тому танці були у гарних строях. Здавалося, ну, в кого буйна фантазія, - що сцена заколосилася пшеничними та житніми колосками й маками і на весняному полі (зараз в Австралії весна) розцвіли соняшники. А ще якби заспівали дівчата пісню – було би потрясаючо!

А хіба перечислити краще, найкраще в цьому концерті?

Концерт завершився майже професійним виконанням українського національного танцю "Гопак", який все оваційно сприймається публікою, бо кожний з танцюристів-хлопців цього з’єднаного складу обох груп – соліст, акробат й не аби який. Як кажуть в народі – немає як полтавський національний стрій. І це щераз підтвердилося в цю неділю. Прекрасні були костюми, зокрема дівчата “Заграви” вирізнялися новими полтавськими строями.

Панувала в залі атмосфера творчого духу, доброго настрою, - привітні усмішки зокрема танцюристок чарували глядачів й оплески, оті гучні оплески, якими нагороджували танцюристів продовж цілого концерту, здаволося чути напевно на всю околицю Лідкомбу!

Без перебільшення – концерт пройшов на одному подиху. У концерті взяли участь 89 танцюристів, дещо понад 20 осіб допоміжного персоналу в організаційному Комітеті.

На сцені були всі танцюристи, як і хореографи - керівники ансамблю – Марійка Шушняк й Ярослав Сивак. Це, як в Громаді популярно називається “молода зміна”, яка не завстидає. Обоє же славні танцюристи та ще з хореографічною-художною школою рідної України, Києва й Львова!

Слова под’яки й признання висловили: пані Христина Бейлі від Союзу Українок, голова Крайової Управи й сідейського осередку СУМ-у Василь Сенько, від Пласту станичний Юрко Суховерський. Були квіти, солодощі.

І на закінчення хочу написати, що мовою пісні, танцю, музики такий концерт покликаний висвітлювати невичерпний творчий потенціял, досягнення самодіяльного народного мистецтва української молоді Сіднею.

Після закінчення концерту люди ще довго не розходилися. Говорилося й про те, що часто на сценах із впровадженням нових танців, помічається відхилення від народних строїв, що зокрема позначається в дівочих корсетках і різнобарвних спідницях. Можна також сміливо сказати, що найкращим є головний вбір вінок зі стрічками, і ніякі убори його не замінять (незграбні хустки на голові -відображення колгоспниці). Поповнення народного мистецтва потрібне, але з дотриманням оригінальности. А ми в діяспорі, де роками притримувалися традиційної ноші, почали їздити в Україну і привозити, впроваджувати оте сов’єтське, де відрізнення національного строю майже не можливе, бо воно може бути будь якої нації. І це твердять зокрема старі корефеї танцювального мистецтва в Україні. Тому і нам в діяспорі також треба бути дещо більше обережними у виборі строїв! Це відноситься і до нас в Сіднею.

Бажаємо всім танцюристам, співакам, музикам, керівникам, “Веселки” та “Заграви”, - подальших успіхів !

ЗНИМКИ з концерту в Домі Молоді є на

Фото альбом Марічки Галабурди-Чигрин - частина I