Україно, в твоєму імені живу – слова Василя Симоненка з йогo поеми Україні. Цей твір як ряд інших творів, свідчить про глибоку любов Симоненка до України – до своєї Батьківщини. Сумівські засади та закони унапрямлюють нас, щоб ми свідомо та послідовно пізнавали Уркаїну та, пізнаючи її, любили її й боронили її честь та права.
Слова Симоненка Україно, в твоєму імені живу заохочують нас думати, про те, що ми не повинні діяти тільки на свою власну користь, але ставити на перше місце інтереси нашої Спілки і українства. Симоненко вірив, що:
Живе лиш той, хто не живе для себе
Хто для других виборює життя.
Де б сумівці-українці не жили, нас всіх єднає наша українська історія, культура, традиції та мова. Де б ми не народилися – духовний і культурний зв’язок з Україною не переривається. І якщо ми віримо в сумівські засади, цінності й принципи, та якщо ми у своєму житті віддзеркалюємо наше християнське й національно-свідоме виховання, то ми представляємо себе як сумівці-українці що люблять Україну, дбають про її долю та боронять її честь і права.
Любов до України можна порівняти з відданістю українській нації та Батьківщині. Це почуття любові й відданості пов’язане з почуттям гордості за приналежність до української нації. Спілка Української Молоді старається прищепити любов до України через пізнання української історії (відзначення річниць історичних подій та постатей в нашій праці); пізнання фізичної краси України – через пізнання географії, навчання про природні багатства, архітектуру тощо (що ми робимо різними способами включно із злетами в Україні), плекання культури, традиції, обрядів та мови (самодіяльними гуртками, зайняттями, школами, концертами та різними виставками й імпрезами).
Ми різними засобами й способами стараємось пізнавати Україну та скріпити свою любов до неї. У сумівському Правильнику пишеться: особиста гідність, національна свідомість і любов до України – це основа почуття національної честі. Виступати в обороні національної честі є рівнозначне з обороною особистої гідності, бо ці почуття нероздільні й органічно пов’язані зі собою.(ст. 25)
Берім собі за постанову цього року покращити свою мову, своє знання про Україну, про українців поза межами своєї країни, щоб краще зрозуміти один одного, щоб ми могли краще співпрацювати. Починаймо від себе, вивчаймо й засвоюймо засади, закони, принципи СУМ – починаймо впроваджувати елементи особовості сумівця в нашому щоденному житті. Тим способом гідно представляємо нашу Спілку й самі себе. Україно, в твоєму імені живу!
Ірина Єндрієвська
Голова Світової Виховної Ради
