Український націоналізм змагається за створення політичного, соціального та господарського ладу Української Держави на принципах Націократії. Для з’ясування внутрішньої суті Націократії та її відмінностей від інших політичних устроїв, переглянемо по черзі головні програмні принципи Українського націоналізму, починаючи з ідеологічних основ Нації та законів її функціонування.

     Різні політичні течії по-різному трактують Націю та Державу. Так, політична демократія, хоч і визнає Націю, але позбавляє її духовної суті, розглядаючи Націю як матеріалістичне утворення. В самій державі сучасна демократія – ставлячи в основу своєї ідеології звульгаризований ліберальний культ особистості (“ціль всього – людина!”) – бачить лише технічний засіб задоволення потреб суспільства і його основного атома: окремої людини.

     Соціалізм і комунізм принципово заперечують Націю і Державу, вважаючи їх за перехідну історичну необхідність, які в майбутньому будуть замінені бездержавно-інтернаціональною організацією суспільства і космополітичною нівеляцією всього людства.

     Український націоналізм розглядає Націю як абсолютну цінність, а Державу – як органічну форму її існування. Для Українського націоналізму – Нація це не механічне поєднання певної кількості людей, зв’язаних між собою лише спільністю території, мови та матеріальних інтересів, а найвища органічна форма людського співжиття, яка має власний неповторний духовний зміст, творений споконвіку на підставі природних властивостей даної людської спільноти, її моральної єдності та устремління здійснювати власні історичні завдання.

     Націоналістичне розуміння Нації (на відміну від ідеології демократів, соціалістів та комуністів) ґрунтується на духовно-вольовому світогляді, тобто такому, який головними підставами життя і рушійними силами Нації вважає її Дух (Ідею) і волю до творчості та боротьби.

     Націоналізм розглядає Націю як найголовнішу реальну підвалину духовного і матеріального життя, яка об’єднує, як окремих людей, так і їхні інтереси.

     Український націоналізм сприймає власну Націю за найвищу, абсолютну ідейну й реальну цінність, висуваючи гасло: Нація понад усе! Націоналісти хочуть бачити Українську Націю великою, могутньою і щасливою. Розуміючи закони її існування, вони змагаються за створення для неї такого ладу, який міг би найкраще забезпечити її стійкість у майбутніх змаганнях.

     Засновуючи свій світогляд на єдино-правильному розумінні законів, які керують долею Нації, Український націоналізм протиставляє його всім іншим світоглядам. Ідеологія націоналізму є суцільна, неподільна, войовнича і непримирима; її немислимо узгоджувати з іншими ідеологіями. Український націоналізм знає, що за своєю природою будь-яка національна ідея і націоналістичний інтерес є запереченням інших ідей та інтересів. Тому свою ідеологію націоналізм будує на максималізмі, здоровому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до чужого, активізмі, здатному бути залізним тараном для розтрощення чужої сили, яка захоче стати Нації на перешкоді.

     В обранні засобів визволення Української Нації, націоналізм не обмежує себе жодними “загальнолюдськими” приписами “справедливості, милосердя чи гуманізму”. Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку нашої Нації; все те зле, що цю силу і розвиток послаблює – це основна заповідь ідеологій.