Нарешті сонячні промені СУМ прийшли в Естонію!

Мабуть, це незвичайно, але сонячні промені СУМ прийшли в Естонію взимку, точніше, 18 та 19 грудня. Саме в ці дні, коли до дітей приходить Святий Миколай, для молоді українських громад Естонії відбувся вишкільний семінар. У ньому також взяли участь представники українського земляцтва „Сілламяе Водограй” (докладна інформація про організацію на сайті: www.hot.ee/vodograi). Нарешті і ми дізналися що таке СУМ. Маємо чесно сказати, що цей семінар виправдав всі наші надії та сподівання.

Вирушаючи до Таллінна, ми вже знали що є така організація, яка має назву СУМ. Влітку деякі з учнів недільної школи їздили до табору на Олімпійську Суміаду, але були так вражені, що й розповідати спокійно не могли, а все про що ми від них довідалися, було таке смішне, незвичайне. Тому, їдучи на семінар, хтось з нас чекав побачити друзів, хтось хотів нарешті зрозуміти, що то за СУМ такий, але всі ми хотіли провести час з користю.

Приїхавши до Таллінна, побачили нашу старовинну столицю чомусь без снігу. Цікаво, в нашому маленькому Сілламяе ще вранці пішов сніг. Дивуєшся, Естонія така маленька, їхати всього дві години, а приїхали неначе в зовсім інше місце. Потім, як звичайно, проїхались зайцем на трамваї і почали пошуки „Атлантиди” (приміщення Асоціації, де мав відбуватися семінар). Дуже дякуємо чуйним талліннцям за бажання допомогти, хоча вони і показували всі у різні боки. Зрештою, дісталися до вулиці Нафта і почалась бурхлива, цікава робота.

Не знаю як, але за один день ми встигли зробити так багато, що інші навчальні заклади можуть тільки заздрити. Відгадайте, завдяки кому? Певно, що нам допомогли подруга Неля, друг Ігор Симчич та друг Ігор Косик. Перший день вони розпочали зі знайомства. Спочатку було трохи соромно висловлювати свої думки , незручно працювати у групах, але під кінець дня учасники семінару стали майже родиною. Потім зайнялися історією та структурою СУМ. Хто міг подумати, що СУМ – це така велика організація! А також нам розповіли про основи виховницької діяльності. У перервах слухали виконання пісень Ігорем Косиком, а також спробували самі поспівати сумівських пісень. І просто спілкувалися. Під кінець дня настав час їхати нам додому. Але як? Завтра ще так багато справ! Тому ми попросили у батьків дозволу залишитися у Таллінні.

За ніч Святий Миколай зробив нам подарунок. В Таллінні пішов сніг, і наші гості побачать справжній різдвяний Таллінн. А на нас чекало планування в СУМ, вивчення гімну СУМ і т.д. І, як завжди, приємне спілкування. Невідємною часткою нашого семінару стали ігри. Саме вони зближують людей. Так сталося і з нами. Я впевнена, що ці радісні обличчя під час ігор запам’ятаються на все життя. День пройшов так швидко, що і не помітили, що прийшов час прощатися і тепер насправді їхати до дому. Відразу стало трохи сумно, ще одні вихідні проминули, але це не просто вихідні, це день знайомства з друзями, день відкриття нової стежки життя - день народження СУМЕ.

По дорозі в Сілламяе згадували семінар, в душі було трохи сумно, неначе шматочок серця залишився у Таллінні. Семінар був неначе зануренням в атмосферу любові, дружби, тепла.

Хочемо висловити велику, велику подяку другу Володимиру Паламарю та подрузі Оксані Герченко за те, що вони створили СУМ в Естонії, що провели цей семінар. Щирий український поклін подрузі Нелі, другу Ігорю Симчичу і другу Ігорю Косику, за те, що вони допомогли нам зробити найважчу роботу і поділилися досвідом, а також привезли в наші серця частку України. За час проведення семінару склалося враження, що побували неначе дома в Україні. Велике спасибі пані Оксані Володимирівні, за те, що вона завжди з радістю і гостинно приймає нас. А також наші привіти і поздоровлення з минулими зимовими святами всім учасникам семінару.