Думки про приїзд сумівців

По-перше, хочу подякувати Нелі та обом Ігорям за те, що вони витратили свій час і приїхали до нас в гості розповісти про СУМ. Я слухала уважно і старалася все зрозуміти, не дивлячись на те, що українську мову розумію слабко. Вся інформація не засвоїлася, неможливо все відразу запам’ятати.

Мені дуже сподобалося знайомство, коли кожен учасник виявляв себе через малюнок. Дуже цікаво те, що у кожного була табличка з таким іменем, яке б він хотів чути у звертанні до себе. Часто так буває, що людині не подобається його ім’я і він просить називати себе по-іншому. Наприклад, мене звуть Юлія, а мені подобається, коли мене називають Юліана. Коли людина чує бажане, це додає їй впевненості, сили і просто гарного настрою.

У мене склалося таке враження, що люди з СУМу дуже добрі, веселі, надійні, різносторонні і такі, що знають свою справу. Вони професійно вміють гуртувати колектив. За ці два дні спілкування ми зблизилися, більше дізналися про інтереси і навички одне одного. Тому що це чудово, коли хтось уміє грати на гітарі, співати, танцювати і т.д.

Мені сподобалася методика з іграми, різними завданнями. Такі завдання як створення чогось на папері, а потім пояснення цього – дуже допомагає дитині розвиватися. Це допомагає висловлювати свої думки не тільки на папері, але і словесно. Навіть не всі дорослі можуть донести до слухача те, що вони хочуть сказати. Тому з дитинства треба цьому вчитися. На мій погляд, дуже правильно, що окрім ігор є загадки, завдання, що спонукають думати, розмірковувати. Також чудово, що проводяться табори, де можна зустріти давніх друзів і знайти нових, котрі будуть допомагати, а головне – розуміти і поважати тебе.

Я залишилася задоволена, дуже хочу брати участь у різних імпрезах і приносити користь людям. Бажаю подальшого процвітання.