Табір відбувся 15-го до 28-го липня 2007 на оселі СУМ в Барабу, Вискансин під назвою “Золота Булава”. На відкриття табору загостив гетьман Іван Мазепа (рівнож званий друг Володимир Попович). Він передав команді табору дві булави і побажав успішного переводу табору. У своєму слові він наголосив найкращі прикмети члена Спілки Української Молоді та закінчив своє звернення словами ... “в СУМ-і росте України надія. Покликом СУМ-у будемо жити, Честь України”.....на що таборовики грімко відповіли “Готов Боронити” !

Теми першого тижня таборування були Гетьман Мазепа і козаки. Таборовики приготовлялися до козацької вечері – юначки сплітали віночки, а юнаки майстрували над поясами та козацькими шапками. Звук тимпана закликав на вечерю. Козаки (юнаки) супровадили українських дівчат (юначок). Після вечері таборовики бавились на “козацькій” вечірці. В цьому тижні рівнож відбулись козацькі ігри. Під звуком тимпана таборовики маршом довкола оселі закликали батьків та гостей на ігри. Ігри відбулися на великій спортовій площі. Змагання включало перетягання на канаті (tug-of-war) та перегони двох таборовиків в одній парі шараварів.

Під час другого тижня учасники вшанували жертв Голодомору-Геноциду 1932-33 років. В день шанування таборовики відріклися від закупу перекуски в кіоску, що звичайно робили в час купання. Під вечір таборовики, разом із командою, працівниками оселі, та батьками і гостями, помолились за душі жертв. В коротенькій програмі згадали цю трагічну подію в нашій історії, поклали пам’ятковий вінок на дерево біля каплиці, на яке кожний таборовик рівнож перев’язав чорну стрічку. Усе відбулось із особливою повагою та тишиною. Молитвою провадив о. Василь Салковський, духовний опікун табору в другому тиждні.

Отець Василь таборував із юнацтвом цілий тиждень. Переводив гутірки та брав активну участь у різних таборових заннятях включно із будовою ватри. Особливу гутірку перевів про Святу Покрову. Отак на посвяченню названо новозбудовану каплицю на оселі. Під Покров Божої Матері клали своє життя війська княжої доби, козаки та Українська Повстанська Армія. Про це із запалом дискутували таборовики із о. Василем.

Другий тиждень таборування був рівнож присвячений 65-літтю створення УПА. Навчались таборовики про життя повстанців. Із обідовою перекускою в наплечниках, прикрашеними символами України та українських героїв, вирушили на повний день занять, а вечерю пекли на вогнику.

Окрім згаданих особливих занять, таборове життя включало різні гутірки і робітки, спорт, впоряд, плавання, прогульки, вогники, ватри і спів.

В радісному та дружньому настрою таборовики таки плекали найкращі прикмети взірцевого члена Спілки Української Молоді. Особливої геометричної будови прощальна ватра неначе символізувала, що серед темряви асиміляційного оточення – таки горить вогонь в серцях наступного покоління української молоді!

подруга Христя Верещак