12 травня 2000 р.

Шановний пане Голово,

Ще перед відбуттям Світового Конґресу Українців у Торонті в 1998 році, Ви неформально звернулися до СУМ-у - Спілки Української Молоді, із питанням чи ми Вас підтримаємо і чи візьмемо участь у спортових змаганнях "Олімпіяді" української молоді, яку Ви плянували на 2000 рік. Ми з великим ентузіязмом погодилися і заявили нашу повну підтримку і поміч.

На СКУ в Торонті, на сесії Спортової Комісії, ми побіч з Вами цю справу піддержували і остаточно дістали апробату від Світового Конґресу для переведення такої спортової імпрези. І справа "Олімпіяди" почала набирати конкретних організаційних виглядів і посувалася вперед завдяки Вашій великій праці.

Був створений Олімпійський Комітет, під патронатом УСЦАК-у, який Ви очолили а ми, СУМ - Америка і Канада, ввійшли як члени. Було вислано ряд писем-обіжників і дано інтерв'ю в українській пресі.

В офіційному листі з 9-го червня 1999 р. до Крайової Управи СУМ в Америці Ви писали: "Ми надіємося, що Шановна Управа поставиться позитивно до наших плянів і допоможе нам зорганізувати цю& загально-українську (підкреслення наше) спортову імпрезу на порозі Нового Тисячоліття".

УСЦАК у свойому обіжнику з листопада 1999 року писав: "Провід УСЦАК-у заохочує всі спортові Товариства - Клюби та молодечі Організації (Пласт/СУМ) почати вже на місцях заходи для масової участи української молоді (підкреслення наше) в Діяспорній Олімпіяді".

У Вашому інтерв'ю, "Свобода" ч. 4 з 28-го січня 2000 року, Ви сказали: "Олімпіяда є відчинена для всіх, хто хоче взяти участь і має кошт на приїзд. Але учасники повинні мати українське походження (підкреслення наше)".

На засіданнях були дискутовані організаційно-поточні справи пов'язані із успішним переведенням такої імпозантної спортової імпрези. А коли на одному із засідань виринуло питання участи змагунів не-українців, то представники СУМ-у запротестували, мотивуючи, що це Українська Олімпіяда і тому змагуни не-українського походження не повинні бути допущені. Цю справу мали ще переглянути окремі спортові клюби в себе на місцях і мало бути винесене рішення цілого Комітету.

Чомусь одне запляноване засідання Комітету було відкликане (хоч СУМ не був повідомлений і на засідання ми приїхали) і перенесене на іншу дату (про яку ми також в час не були повідомлені і не були присутні), то на тому засіданні винесено рішення допустити до участи змагунів не-українського походження.

Беручи під увагу, що СУМ є молодеча виховна організація і трактує спорт не як нашу "ціль", а лише як виховний допоміжний засіб у нашій праці з молоддю, ми уважаємо, що буде дуже несправедливо коли на Українській Олімпіяді чужинці будуть змагатися, а українська молодь буде сидіти з боку і приглядатися.

Ми уважаємо, що ціллю такої спортової Олімпіяди не повинно бути здобуття чим більше нагород і трофеїв (хоч і в цьому немає нічого злого), але повинна бути нагода для зустрічі і товариських змагань молоді українського походження. Тому СУМ вже довгі роки, від самого початку свого членства в УСЦАК-у, все тримався такої засади. Таких принципів та засад всі дотримувались на попередній Олімпіяді, яка відбулася у 1988 році у Філядельфії, і де СУМ був одною із найчисельніших одиниць. Нам тяжко зрозуміти чому тепер фундаментально міняється становище організаторів щодо національности учасників.

І хоч з яким великим ентузіязмом ми готувалися до участи в Олімпіяді, то на підставі повище сказаного і наведених фактів, Спілка Української Молоді стає в обороні української молоді і дітвори і в таких обставинах не може брати участи в цій імпрезі.

Остаємось з пошаною,