Роман Глушко, голова КУ Америки Юрій Наконечний, голова осередку в Йонкерсі Орест Козіцький

Яким способом вшанувати тих хто 50 літ тому відновили українську молодечу організацію на чужій землі, і як приєднати молодих, що 50 років тому ще не жили, але народилися міжчасі тут в Америці і є членами нашої української молодечої організації?!

Ось, у суботу 11-го листопада, 2000 року, Спілка Української Молоді в Йонкерсі мала приємність гостити до 400 гостей різного віку- від дітвори до сивочолих на своєму святочному бенкеті. Ця небуденна імпреза об’єднала старших і молодших надзвичайно різноманітною і оригінальною програмою. Комітет цього свята, на чолі з Андрієм Бурчаком, зумів впродовж 4 години чарувати присутних святочною програмою, яка дала змогу усім відчути тісну сумівську відданість і любов до організації і до Батьківщини.

Святочний бенкет відкрила сумівська молодь при осередку СУМ ім. 30-го червня, яка начислює понад 120 членів синхрозованими вправами з синьо-жовтими прапорцями. Їх приготовили мистецька керівничка осередку Оля Рудик з поміччю подруги Марійки Козіцької. Після вправ, відкрили свято “Молитвою за українського народу блаженого митрополита Андрея Шептицького”, отець Мітрат Іван Терлецький і отець декан Филип Винар. Зворушливою церемонією, яку приготовили Христя і Богдан Балко, старше юнацтво вшанувало померших членів осередку.

Господарем бенкету був Ярослав Палилик, котрий зумів гарно перевести бенкет. Він відчитав слово від Романа Зварича, бувшого члена СУМ в Йонкерсі, а теперішнього члена Верховної Ради в Україні, як і також представив почесних репрезентатів міського уряду. Головними промовцями були: друг Юрій Наконечний- голова Крайової Управи СУМ в Америці і друг Орест Козіцький- теперішний голова осередку СУМ в Йонкерсі. Великою несподіванкою для осередку була щедра пожертва в сумі $25,000, яку вручив голові осередку, Орестові Козіцькому, пан Лев Футала, голова дирекції Федеральної Кооперативи СУМ в Йонкерсі. Цей подарунок є призначений на дальшу виховну працю над сумівською молоддю.

Мистецька частина показала різноманітність і здібність членів СУМ в Йонкерсі. Складна вязанка народних танців, яку виконало усе юнацтво під проводом балетмайстра Гриця Мимота при допомозі Дарки Горбачевської, Мирона Куземчака, Лесі Козіцької й Оксани Томашевської, захопила усіх присутних. Ансамбель бандуристів при осередку під керівництвом Юліяна Китастого, зачарував усіх гарними українськими мелодіями. Щоб показати усім, хто не виріс при осередку СУМ в Йонкерсі, свою історію, був висвітлений пам’ятний відеофільм, оформлений членами СУМ, Адею Рудик і Робертом Одомірком з допомогою Володимира Артишина, показуючи наше славне минуле і теперішню працю. З своїм дебютом виступив на цьому бенкеті танцювальний ансамбель Юність під проводом Гриця Мимота очаровуючи публіку своїми прекрасними і займаючою хореографією.

Хоч до цього моменту молодь була виконавцями бенкету, прийшов час відзначити і вшанувати працю членів осередку які вклали багато труду до його розбудови за півстоліття. Окремими грамотами відзначені були видатні члени: Роман Глушко, Орест Козіцький, Марія Кіцюк, Михайло Бурчак, Осип Щур, Володимир Уздейчук, Осип Дашко, Оксана Макаренко, Надія Кудкик, Михайло Зварич, Орест Русинко і Дмитро Мотрук. Також були відзначені почесні члени, а саме: Михайло Терлецький, Марійка Козіцька, Василь Коцур (старший), Стефан Курило, Михайло Шашкевич, Дмитро Глушко, Теодор Гошко, Петро Дуда, Стефан Палилик, Петро Шкаферовський, Володимир Юрчинюк, Володимир Івасютин, Наталка Невмержицька, Володимир Щур. Почесні грамоти були вручені згаданим особам другом Роман Козіцьким.

Щоб пригадати присутним хоча б частину нашого минулого, колишні члени танцювальної групи “Чайка”, яка існувала при осередку впродовж 15 років, виступили із вязанкою танців включаючи Гопака під керівництвом Ореста Русинка. На кінці мистецької частини, виступив хор матерів (СУМ-ама) під дирегентурою Дарки Горбачевської. Цю групу зоорганізувала мистецька керівничка при осередку, подруга Оля Рудик. Підбраний репертуар популярних пісень міг захопити усіх на залі. Найбільш знана сумівська пісня це Сумівські Вогні, яку написала пані Валентина Юрченко. Вона звеличала цю частину своєю присутністю і взяла участь у співанні цієї пісні разом із усіма на залі при засвічених свічочках. Цим сумівським звичаєм закінчилася мистецька програма. Підчас дальшої забави, забавляла гостей оркестра Золота Булава.

Оцим способом, молода управа при осередку СУМ в Йонкерсі подякувала осноположникам за їхню віддану працю. Думаю, що це свято показало їм що їхнє виховання над нами не пішло намарне, і що у нас росте нова зміна. Вірю, що майбутнє покоління з такою самою відданістю продовжить, і СУМ в Йонкерсі буде розвиватися дальше.