25 березня 2006 р. - В місті Нью-Йорку відбувся перший цьогорічний Виховний Семінар Спілки Української Молоді під гаслом “Де живе СУМ – Надія є”. Голови сумівських місцевих Виховних Рад і виховники з девяти осередків східного побережжа та з Огайо з’їхалися послухати доповідачів і поділитися ідеями та думками про виховання молоді в рядах СУМ.

Плани на цей семінар почалися підчас Крайового З’їзду Спілки Української Молоді, котрий відбувся ще в жовтні 2005 року, коли учасники Виховної Комісії З’їзду висловили бажання на більш тісний контакт та співпрацю між виховниками різних осередків. І за пропозицією цієї комісії спів-голови Крайової Виховної Ради, Олена Галькович і Марійка Поліщук, постановили зоорганізувати ряд семінарів.

Покликано подругу Христю Бігун для планування програми першого семінару та здійсненна його програми. З виховницької точки зору, головна тематика охоплювала методи якими діти вчаться та сприймають інформацію, та як можна підготовляти матеріали та підходи для виховання нашої молоді. Запрошено визначних сумівських педагогів та виховників для представлення тематики: семінар відкрили спів-голови Крайової Виховної Ради, привітаючи учасників; відтак Катя Куцина, довголітня виховниця СУМ виголосила доповідь “Як діти вчаться? Зоровий, слуховий і інші підходи до навчання”. Пізніше др. Христя Долинюк-Микитин, професор психології в Райдер Університеті, доповнила виховникам знання своєю доповіддю “Розвиток дитини – різні підходи для кожної вікової групи”. Головним доповідачем була подруга Ірина Єндрієвська, голова Світової Виховної Ради СУМ, яка прилетіла на семінар із Едмонтону (Канада) щоби представити нову виховну методологію, прийняту Світовою Управою для праці по сумівських осередках по цілому світі.

Доповідачі передали виховникам надзвичайно якісну і допоміжну програму. А крім головних доповідів, учасники мали нагоду працювати по групах разом із іншими виховниками. В цих групах виховники співпрацювали щоб приготовити програми зайнять для виховних сходин. Ці програми тоді були преставлені всім учасникам. На кінець семінару виховники поділилися всіма своїми найкращими ідеями та програмами котрі вони своїми роями робили.

Семінар успішно закінчився і виховники поїхали назад до своїх осередків з побільшеним знанням, новими ідеями, і запаленням продовжувати працю з своїми роями. Всі постановили знову зустрітися на наступному семінарі осенню 2006 року!