Крайова Управа СУМ в Америці зі смутком повідомляє все своє членство та українську громаду, що у п'ятницю, 23-го квітня 2004 р. після важкої недуги відійшов у вічність один із основоположників СУМ в Америці та член Крайової Управи СУМ від 1949 р. бл. п. друг Іван Кобаса Покійний був членом Організаційного Бюро СУМ, членом Крайової Управи впродовж 55 років, виконуючи напротязі десятиліть референтуру Юнацтва СУМ. За довголітню та віддану працю відзначений Світовим Конґресом СУМ 4-им ступенем Виховника. Як провідний член ОУН ціле своє життя віддав вихованні сумівської молоді в любові до Бога і Батьківщини. Спілка Української Молоді в Америці висловлює глибокі співчуття Шановній Дружині та Родині Покійного, а Його пам'ять назавжди залишиться між нами. Тлінні останки Покійного спочили на цвинтарі св. Андрія в Бавнд Брук, Н.Дж. Вічна Йому Пам'ять! За згодою Родини, як нев'янучий вінок в пам'ять друга Івана Кобаси, можна складати пожертви на Оселю СУМ в Елленвіл, Н.Й.: UAYA, Inc. - Camp Fund 8853 Route 209 Ellenville, NY 12428

 

Всечесніший Отче, горем прибита пані Лідіє, дорогий друже Аскольде з дружиною Оксаною, дорога подруго Дзвінко із Мужем Том і дітьми, дорога Родино, дорогі Подруги і Друзі сумівці!

Із першого звена - членів Організаційного Бюро СУМ ( яке начислювало десять членів), д. Іван 9-ий з черги який відійшов від нас у вічність. Це він із своїми друзями будували підвалини СУМ в Америці в давньому 1949 році, у місті Філядельфії. 24- річним молодцем, прибувши до Америки, і на поклик Організації Українських Націоналістів, д. Іван починає організувати СУМ, основним завданням якого було виховувати українську молодь в любові до Бога та Батьківщини, та підготовити її до праці для визволення України.

Молодечий запал, ентузіязм, непохитна віра у мету, послідовна праця та тверда здисциплінованість дали свої плоди. На першому Установчому З"їзді Крайової Управи у 1950 р., д. Іван входить до керівних органів Крайової Управи СУМ. Помітивши здібність та організаційний хист, Крайова Управа доручає йому функцію Референта Юнацтва, якою він відмінно керував напротязі десятиліть. Роз'їзджає він по наших громадах-осередках, та разом із своїми друзями спричинюється до створення десятків Відділів Юнацтва СУМ.

За його ініціятивою, при тодішній Головній Управі СУМА видає порадник для Виховників СУМ, організує перші Юнацькі табори, Весняні Злети, ініціює свято "Місяць Юного Сумівця", та відповідає за організування сумівської радіо- передачі при Осередку СУМ в Нью Йорку.

В парі з тим, у половині 50-их років, організує проти-комуністичні та проти-большевицькі демонстрації біля та в самих приміщеннях Об'єднаних Націй та перед місією СССР в Нью Йорку, в обороні України, та її державницьких прав.

Рівночасно, він є і одним із основоположників Осередку СУМ ім. ген.хор. Тараса Чупринки в Нью Йорку. Постійно працює як Виховник із старшим юнацтвом СУМ. За це його відзначено званням "Визначний Член Осередку". У червні 1961 року він є одним із організаторів вишкільних таборів на Оселі СУМ в Елленвіл, Н.Й.

Не забуває д. Іван і про своє особисте виховання та науку. Здобуває маґістерський ступень з бібліотекарства у Колюмбійському Унівеситеті, де й згодом поступив на працю. Крім своїх щоденних родинних обов'язків та праці в СУМ, включається Він до педагогічного складу школи Українознавства Осередку СУМ а Нью Йорку. Там він викладає історію України напротязі 41 років. На жаль, в минулому році недуга не дозволила йому побачити його останньої матуральної кляси, яка тепер підготовляється до свого кінцевого іспиту.

Крім праці в СУМ-і та школі Українознавства, він діяльний і в інших суспільно- громадських установах: Він провідний член ОУН; член керівних органів СКУ, УККА, ЗУДАК, УВАН, Тов. Студіюючої Молоді ім. Миколи Міхновського, Товариства Бібліотекарів, Фундації УВУ, Координаційної Виховно-Освітньої Ради та Шкільної Ради УККА. Роками входив до різних комітетів поликаних для організування окремих святкувань чи відзначень

Одначе Він завжди був і лишився до кінця свого життя Сумівцем-Виховником. Відзначений Світовим Конґресом СУМ найвищим ступенем із званням "Виховник 4-го ступеня", він одерджану відзнаку з особливою гордістю носив на свойому сумівському однострою. Своє знання, досвід та любов до всього що Українське він передав тисячам сумівців - учасникам вишкільних та інших таборів. Не один із тут присутніх сьогодні був учасником тих вишколів, а незабутні спомини лишаються на ціле життя у тих хто їх відбував та пережив.

Хоч із сльозами в очах прощаємо Дорогого Друга, який 55-ть років був членом Крайової Управи СУМ, наше серце оповите теплотою, бо всі ми відчуваємо яким добрим та близьким Він був для нас - його вихованців та співробітників-друзів.

Зерно посіяне д. Іваном понад пів-століття тому дало плідний урожай. Спілка Української Молоді в Америці, завдяки йому і його друзів, розрослась, стала сильною та потужною організацією.

Сьогодні, прощаючи Вас, дорогий Друже Іване, дякуємо Вам за Вашу працю та труд, і прирікаємо, що ступатимемо слідами Ваших вказівок, і ніколи Вас не забудемо !

Прощаю Вас, в імені Крайової Управи СУМ: від Управи і членства Осередку СУМ в Нью Йорку, Дирекції, учителів, адміністрації та учнів школи Українознавства.

Дорога Пані Лідіє, дорогі діти та внуки!

Передаючи Вам наші найглибші співчуття та молитовні побажання перенести глибоке горе, пригадується нам чудова сумівська Оселя - сумівський Табір, на яких так часто бував друг Іван.

Запалала ватра... Довкруги лави сумівців... Серед них їх близький Друг і Виховник друг Іван... І залунала меланхолійно молитовна пісня...

      "Ніч вже йде за верхом,
      Ясне сонце давно вже зайшло,
      Тихо спіть без тривого,
      З нами Бог, з нами Бог!"

Дорогий Друже Іване!

Прийми від нас наш остатній сумівський салют!

Вічна Тобі Пам'ять!