"Проща довіри"
Вже вкотре чернеча спільнота французького містечка Тезе зібрала християнську молодь з усього світу на традиційну щорічну Європейську зустріч, місцем для якої цього разу обрали Париж.
А почалось все в серпні 1940 року, коли двадцятип'ятирічний брат Роже переїхав з рідної Швейцарії до Франції, мріючи про створення спільноти "де б реально існувала доброзичливість серця і де основою всього була б любов".
На Великдень 1949 року перші брати зв'язали себе обіцянкою безшлюбності, послуху та убозтва. Сьогодні в монастирі живе близько сотні монахів - католиків та протестантів, з більш як 25 країн світу. Щороку сюди приїжджають групи молоді з усіх-усюд, аби спробувати краще зрозуміти себе самого, свою роль в складному механізмові світобуття.
Щоб поєднати в Ісусі молодих християн різних конфесій та віросповідань брат Роже започаткував, тепер вже традиційні, екуменічні зустрічі, які проводяться в часі Нового Року в різних європейських столицях.
Цьогорічна, паризька, "Проща довіри" зібрала понад 80 тисяч паломників з різних країн та континентів, в тому числі й з України (близько 1000 осіб).
Традиційно участь у таких зустрічах беруть і сумівці. Цього року Спілку "представляли" тернопільчани Андрій Мартишко, Ореста Травинська та Андрій Синиця.
Окрім класної екскурсії Францією наші сумівці, як і їх ровесники, що приїхали на "Тезе", взяли участь у низці молитовних зібрань та Богослужінь, які велись різними мовами, та в різних обрядах. Тут можна було на власному досвіді переконатись у величі духовного спадку Східної Церкви, у чіткості та раціоналізмі католицизму, в соціальній спрямованості протестантських громад. Власне все це в поєднанні й дає можливість зрозуміти істинну велич християнства, його єдність у відмінності, вірність єдиному Пастиреві.
Париж радо зустрів своїх гостей, які прибули сюди, аби в спільноті зустріти прихід Нового Року. А що частина молодих прочан вже відствяткувала Різдво, а інша - щойно готувалась до його зустрічі, то тут і там різними мовами звучали Різдвяні привітання та коляди-гімни в прославу народженого Спасителя, який зійшов у світ, аби врятувати своїх дітей.
Новорічною ялинкою (а до речі, саме в Парижі, у 1374 році, було започатковано традицію ставити це деревце на Різдво) могла цілком слугувати велична Ейфелева вежа, яка своєю ілюмінацією змагалась з тисячами ліхтарів, ліхтариків, гірлянд, спалахів петард та салютів, якими в цю ніч сяяв Париж.
До речі, мабуть саме Боже Провидіння обрало столицею Молодіжної Європейської Зустрічі Тезе 2002-2003 Париж. За висновками дослідників, які нещодавно провели опитування мешканців великих європейських міст, у порівнянні з ситуацією, що мала місце 10 років тому, єдиною столицею, де рівень релігійності населення впав, є Париж: по неділях до церкви тут ходять лише 9% мешканців, що на 2% менше, аніж в 90 році. То ж, можливо, духовна енергія та спільна молитва "паломників довіри" допоможуть парижанам побачити Світло Істини.
Ще однією традицією таких зустрічей є послання брата Роже до молоді світу:
"Суспільство в якому ми живемо, часом переживає глибинні потрясіння. Майбутнє всіх людей, серед яких все більше росте бідність, незрозуміле й непрогнозоване. Так багато дітей страждають в світі, стільки відносин руйнуються, залишаючи рани в серці!
Але чи ми не бачимо, як - навіть у сутінках світових бід - з'являються, безсумнівні знаки надії?
Для того щоб йти вперед, варто лише згадати: Євангеліє несе в собі настільки прекрасну надію, що через нього ми можемо отримати радість серця.
Надія ця - як просвіт, що відкривається десь всередині нас. Без неї життя стало б прісним.
Де ж джерело цієї надії? - В Бозі, в Тому, Хто може тільки любити, в Бозі, який невтомно вимагає від нас.
Надія оживає, коли ми сумирно ввіряємо себе Богу.
Є сила, що живе всередині нас, вона для всіх одна. Ім'я їй - Дух Святий. Він тихо говорить в серці: "Віддай себе Богові в простоті - твоєї малої віри достатньо для цього".
Але Хто це - Святий Дух? Він є Той, кого стосується євангельська обіцянка Ісуса:
"Я ніколи не залишу вас. Я завжди буду з вами Святим Духом, Який підтримає і потішить вас."
Навіть якщо здається, що ти зовсім інший - Дух Святий поруч. Хай невидимо, але Він завжди з нами.
Тоді потроху починаєш розуміти, що головно в житті людини - любити довіряючи.
Довіра - одна з найскромніших та найпростіших речей на Землі; і це те, на чому все тримається.
Коли ми любимо довірливою любов'ю, ми несемо щастя оточуючим і зберігаєм зв'язок з тими, хто вже пішов з цього життя і чекає нас в житті вічному...
Бажаємо й вам всім цієї любові, яка запалить іскру миру та злагоди у ваших душах. Мабуть аби зрозуміти це не обов'язково блукати світами - найскладнішим для пізнання є наш, внутрішній світ…"
Христос Народився!
Славіте Його!
|