Печера "Млинки" вкотре гостинно прийняла Тернопільських сумівців. Власне для когось ця мандрівка, організована дружиною ратників, була першою зустріччю з дивовижним світом підземного Поділля, для інших це було ще однією, доброю можливістю повернутись до давнього друга, яким є для нас ця карстова печера, що знаходиться в Тернопільській області, недалеко від міста Чортків.

"Млинки" - цікаве природне утворення. Печера з`явилась в результаті дії підземних вод, і має вигляд складного багатоповерхового та розгалуженого лабіринту. Загальна довжина печери - біля 23 км. В її віддалених районах можна побачити неймовірної краси кристали, великі сталактити й сталагміти. Багата печера залами, і маленькими вузькими ходами-лазами. Випадково місцеві мешканці добуваючи вапняк натрапили на хід в цю печеру. З того часу й почалось активне освоєння катакомб в якому беруть участь і представники СУМ.

В "Млинках", як і в кожному красивому й загадковому місці є і своя легенда про "Білого Спелеолога". На щастя, на шляху сумівців цей вічний мандрівник так і не зустрівся, натомість їх радо прийняв у себе на оселі друг Борис Гора, який є справжнім владарем цього підземного світу. Він і став на кілька годин нашим провідником, опікуном, порадником та господарем.

"Млинки" не лише тішать відвідувачів своїми неземної краси гротами, скрапами та кристалами, вони дарують і сповнені небезпек та несподіванок маршрути, на яких туристи-початківці шліфують свою майстерність, гартують і тіло і дух.

"Фантазія", "Ліпка", "Піонірка", "Стіл", "Лисячий хід", "Царські ворота", "Дитячі розпори" - ці та інші назви, стали для сумівців не просто топонімами, а своєрідними етапами їх становлення, як юних спелеологів.

Не менш захоплюючими були й пригоди, які відбувались поза печерою - це й нічна мандрівка сумівця-"самітника" др. Павла Левківа навколишніми селами в пошуках місця розташування табору, і заготівля дров другом Євгеном Загацьким, який зумів втілити в життя давню людську мрію - вільний політ без додаткових пристроїв. Для подруги Їжачок ця мандрівка стала справжнім лінгвістичним інститутом, для юнацтва - знайомством з собою, друзями та рідним краєм, для проводу мандрівки - випробуванням на зрілість.

Зрештою ця мандрівка для всіх була ЧИМОСЬ!!!!