Ще раз доторкнутись до багатющої духовної спадщини Ігора Герети мали нагоду тернопільські сумівці. Відійшовши у Засвіти пан Ігор залишив по собі не лише добру пам'ять у людей але й добрі справи. Все своє життя Герета плекав і ревно оберігав свою бібліотеку. До неї ввійшли як енциклопедичні, довідкові видання так і маленькі за розмірами збірки колись малознаних, а тепер вже маститих поетів та прозаїків, історикознавців та політичних діячів.

Більше десяти тисяч томів зібрав у своїй маленькій хатині цей великий чоловік. Власне бібліотека й була його найціннішим скарбом, адже він жив в оточенні цих книг, розмовляючи та сперечаючись з ними, шукав у них зерна істини відкидаючи полову несуттєвого.

Допомагаючи впорядковувати та перевозити Геретину книгозбірню, сумівці наочно могли переконатись, що справжні велети духу не живуть у царських хоромах - хата пана Ігора давно покосилась та просіла, дощі побили дах, а вітер крізь вибиті шибки завиває у глибокому льосі. Тут, в цій хаті, й жив Ігор Герета - багатолітній депутат обласної ради, керівник депутатської комісії з питань духовності, заслужений діяч мистецтв України, професор духовної семінарії, археолог з світовим ім'ям, Опікун СУМу, директор Інституту Національного Відродження України, велика, весела, глибокодуховна і чиста людина.

Нещодавно Президент видав розпорядження щодо спорудження історико-меморіального музею Ігора Герети на місці його садиби. Тут і має розміститись бібілотека Ігора Петровича аби й далі продовжувати його справу - сіяти розумне, добре й вічне.