2003 рік проходить в Тернополі під знаком Володимира Лучаківського. Ювілей цього громадського діяча, першого бургомістра-українця відзначатимуть тернополяни впродовж року. Урочистості розпочнуться 19 березня - в день народження Ювіляра, 165-ту річницю якого ми відзначаємо, й триватимуть до Дня міста.
Сумівці також активно долучатимуться до святкових заходів впродовж року, а про те, ким був для Тернополя Володимир Лучаківський розповідає член Ювілейного комітету міської ради, Голова ТМО СУМ Юрій Заруцький:
Віддавшись шаленому ритму життя ми нерідко не зауважуємо, що воно проходить поруч нас, минаючи, залишаючи позаду якісь милі дрібнички, цінності, знайомства, які, зрештою, й складають сенс того відносно короткого проміжку, що ми називаємо життям. Роками живучи на одній вулиці ми сприймаємо її виключно як свою територію, окреслену певними межами та населену людьми. Ми не знаємо, або забули слова Андруховича: "Вулиці міста мають своїх духів".
Вулиця Лучаківського - типова нова забудова майже на краю Тернополя. Спальний район, який населяють прості тернополяни, які зранку йдуть на роботу, біжать на навчання, їдуть на дачі. Коли б в них хто запитав, в чию честь названо їхню вулицю, то сумнівно, що відповідь би стосувалась першого бургомістра Тернополя - вихідця з української родини Володимира Лучаківського. Радше, мова йшла б про підсвідому аналогію з Львівським Личаківським цвинтарем або, про якусь міфічну пані Лучаківську - коли немає легенди, її повинні створити самі люди. Але легенда є, і починається вона 19 барезня 1938 року в селі Ременеві, що на Львівщині - селі, де в священичій родині Лучаківських народився маленький хлопчик охрещений ім'ям Володимир. Дитячі роки його пройшли в Довжанці, куди батька було направлено опікуватись місцевою парафіяльною громадою. Далі було навчання в Тернопільській українській гімназії та на правознавчому факультеті Львівського університету.
Повернувшись до Тернополя, Володимир Лучаківський, в його 24 роки, став єдиним адвокатом-українцем міста, а в 1896 році - першим бургомістром-українцем.
Новий керівник магістрату відзначався діловою хваткою та вмінням бачити перспективу - саме при Лучаківському в Тернополі вперше з'явилося електричне освітлення, телефон, водогін.
Крім вирішення суто прагматичних місцевих питань, Лучаківський наповнював життя міста й глибоким духовним змістом. Спілкуючись з Іваном Франком, Соломією Крушельницькою він залучав їх до культурного життя Тернопілля. Власноручно переклав з німецької і польської мов близько 20 п'єс, які свого часу склали основу репертуару українського театру в Галичині. Переклав з німецької на українську мову "Карний закон", видав "Причинок до етнографії галицького Поділля", написав комедії "Іспит на мужа" та "Несподівані женихи", був автором багатьох поезій, оповідань та гуморесок.
Мабуть-таки, будучи за життя своєрідною живою легендою, душею міста, Володимир Лучаківський заслужив на те, аби сьогодні його ім'я та його справи були відомі тернополянам.
165-ти річний ювілей нашого славного земляка цьогоріч широко відзначатимуть у Тернополі. Основні урочистості відбудуться сьогодні, 19 березня 2003 року. Зранку в церквах міста пройдуть поминальні Богослужіння. Об 11 годині керівництво міста відвідає могилу Лучаківського на Микулинецькому кладовищі, а о 12 годині 30 хвилин в міській раді пройде прес-конференція присвячена ювіляру.
Тоді ж міському голові буде передано портрет Володимира Лучаківського автором якого є Богдан Ткачик. Картину буде розміщено в сесійній залі міської ради.
