10 квітня Хмельницька міська організація Спілки Української Молоді в Україні розпочала весняний цикл майстер-класів - «Писанкарство».

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої й нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
К. Перелісна

Першою, до кого завітали СУМівці були підопічні діти, благодійного фонду «Карітас» УГКЦ. Спробувати свої сили в писанкарстві прийшли і самі працівники фонду. Дітям та дорослим дуже спободалось вимальовувати магічні візерунки на писанках, з захватом помагали одне одному та ділились ідеями.

Наступними на черзі писанкарства від СУМівців стала Соколівська школа-інтернат. Прибули ми туди з метою розказати дітям про звичай писанкарства, історію писанки, навчити дітей самим робити писанки, вигадувати візерунки, робити гарне оформлення інтер’єру за допомогою писанок і , зізнаюсь, нам це деякою мірою вдалось. Прослухавши розповідь поруги Лесі Медведчук про історію писанки і про багацтво візерунків, діти були в захваті і негайно ж приступили до розмальовування яєць. Мушу відзначити, що серед юних писанкарів виявились неабиякі таланти. Вихованці закладу з радістю, терплячістю та цікавістю робили свої маленькі шедеври, адже писанка виконує роль оберега, і кожен захотів зробити його власноруч. В час коли подр. Леся розмальовувала писанки зі старшими вихованцями дитбудинку, подр. Леся Коханська та Настя Ткач займались з найменшенькими. Дивно, але все що треба дитині для щастя- трішки уваги до себе. Тому увагу ми намагались приділити кожному, розмальовуючи з ними їхні ж розмальовки, віддираючи клей з невдало прикріпленої аплікації, чи роблячи «останній штрих» з колективному малюнку.

Традиційна функція писанки як оберегу , як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі. Так, на писанці зображують трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики - все це знаки різних ритуалів і священних магічних чисел. Для кожного регіону притаманна своя символіка та кольорова гамма писанок. Так, на Львівщині часто зображають сонце - символ радості та довгого життя, вазон - символ родини та сімейного затишку. В Івано- Франківщині зображають квіти - символ краси та любові, ромби - мудрість та розум, вазони , безконечник - знак вічності життя. Колись пасічники писанку, розписану безконечником клали в вулик «щоб бджоли вічно роїлись». Також Львів’яни зображають церкви - символ божого дому та оберегу домівки, хрест-символ Ісуса Христа. На Полтавщині найчастіше зображують зірку-символ довгого життя, квіти, безконечники. Кольори, притаманні для цього регіону : жовтий, зелений, червоний, білий. Тернополяни на писанках зображають безконечник, вазон, сваргу, зірку. Кольори: чорний, білий, червоний. Для Хмельниччини та Вінничини притаманне зображення зірки, хреста безконечника, трироги. Кольори: червоний, оранжевий, чорний.

Раніше розписували писанки лише у чітко визначений час, і обов’язково з чистим серцем та молитвою. Жінка, чи дівчина в суботу ввечері вмивалась, зачісувалась, молилась і лиш тоді могла приступити до написання писанок. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. Писанка обов’язково писалась для когось, тобто дарувалась. Так, дівчата, роблячи писанку хлопцеві, часто забражали оленя- щоб був благородний, дубовий листочок - щоб був сильний та мужній, зірку- щоб жив довго. Хлопці потім вихвалялись подарунками та майстерністю дівчат, а коли який хлопець тримав образу на дівчину, то міг і повернути назад писанку, а часом і розбити.

Існує чимало легенд звіди пішла писанка, однією з них є такою: Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія, проповідуючи християнство. Імператор не йняв їй віри й запропонував довести свою правоту якимось чудом. Тоді Марія взяла звичайне яйце і воно дивним чином в її руках забарвилося в червоний колір. Ніби-то з того часу на Великдень почали фарбувати та прикрашати яйця як символ чудесного Воскресіння Ісуса Христа.

Ось з таких розповідей ми починали наші майстер-класи. Звичайно, кожен новий раз був інакший за попередній: і різні ракції на візерунки писанки, і вміння кожного ,і запитання…Загалом СУМівці провели писанкарство для:

10 квітня - підопічний дітей БФ УГКЦ «Карітас»
11 квітня - дітей Солобківецької школи-інтернат
12 квітня – дітей недільної школи Української Греко-Католицької церкви(з уроки)
14 квітня – СУМівців та усіх бажаючих жителів міста
15 - 16 квітня - дітей Хмельницьких шкіл(9 уроків провела подруга Голова). Проводячи писанкарство, ми намагались наблизити людей, зокрема, молодь до українських традицій, культури, зробити дозволити вповноті відчути світле свято Христового Воскресіння.

Честь України!
Готов Боронити!


Леся Медведчук