"Хто не був – той буде, хто був – той не забуде!..." – загалом, так можна охарактеризувати фестиваль "Стародавній Меджибіж", що вже втретє проходив у фортеці "Біла Лебідь" в смт. Меджибіж, Летичівського району Хмельницької області та присвячений черговій річниці Незалежності України.

Тому, ті СУМівці, котрі минулого року вже були на цьому фестивалі знову захотіли зробити собі приємне, і вирішили організувати табір у Меджибожі. Щоправда, проведення табору до самого кінця залишалося під питанням, бо через неймовірну 12-ти годинну зливу (яка мало не затопила Хмельницький, наче Атлантиду) напередодні виїзду в Меджибіж близько половини зголошених відмовилися їхати. Та таборова комісія вирішила, що табору БУТИ, за будь-яких погодних умов. Перепланування програми табору, закупівля харчів, домовленості із організаторами фестивалю та збір вкладок ще ніколи не робилися з таким поспіхом, як це було цього разу. Проте, незважаючи на всі негаразди (іноді дрібні, а іноді й не дуже) виїзд розвід-групи стався вчасно. Вже в п'ятницю вдень троє сміливців (і ще один долучився ввечері) вибирали місце для наметів, шукали "винуватців" дійства та наводили зв'язки із аборигенами (місцевим населенням) й іншими прихильниками фестивалю в Меджибожі. Що стосується погоди, то це стало справжнім сюрпризом для нас – в п'ятницю ще було хмарно, але в суботу і в неділю стала така спека, що знаходитися на сонці ополудні було майже неможливо!.. Отож, все було готово до приїзду основної групи таборовиків, які мали з'їхатися протягом суботнього ранку...

Слава про надзвичайно цікавий та неймовірно захоплюючий табір у Меджибожі (сподіваюся, що він буде традиційно щорічним) широко рознеслася теренами Західної України, тому на "Штурм Фортеці – 2" хмельничани чекали ще й гостей з Івано-Франківська, Тернополя та Львова. Протягом суботнього ранку кількість таборовиків з 4 збільшилась до 14.

Вся програма фестивалю проходила в стародавній фортеці, побудованій ще в XIV столітті. Протягом двох днів з 11 до майже 18 години відбувалися захоплюючі лицарські турніри: двобої віч-на-віч, "стіна на стіну", стрільба з луків тощо. А з 19 до 21 години проходили концерти київського гурту "Тінь Сонця".

Проте СУМівці не були б СУМівцями, якби не "дослідили" кожен квадратний метр напівзруйнованих стін, башт, підземель... Величезний емоційний заряд могли отримати всі бажаючі: такі забави, як "вужик" не залишили байдужими нікого з присутніх у фортеці та підняли настрій всім без виключення. По закінченню дійства у фортеці, ми продовжували віідпочинок біля ватри, співаючи повстанських, та просто українських пісень під гітару. В цій справі СУМівці теж не залишилися осторонь уваги інших мешканців таборового містечка: повстанських пісень разом з нами співали ще з десяток охочих. А в неділю вдень стався один несподіваний випадок: до наших наметів підійшов вокаліст гурту "Тінь Сонця" із досить цікавим питанням "Це ви – СУМ? Я багато про вас чув...". Дрібничка, а приємно! :) Потім було фотографування на пам'ять, автографи на дисках та ціла купа побажань всього найкращого...

Отож, ми сподіваємося, що наш табір не залишив байдужим нікого з присутніх, і в наступному році кількість гостей обов'язково збільшиться.

Олег Олексієнко