Зібралися ми вранці гарненькою купкою на вокзалі, взяли квитки та й поїхали. Вивантажившись з вагону, ми попрямували до Кафедрального Собору, де вже почалась служба. Там було безліч народу, що тримали вербові лозини. Благочестиві отці провели службу з запалом та натхненністю, на що знадобилось вдвічі більше часу ніж зазвичай. Стомлені але щасливі ми зустріли місцевих СУМівців. А подруга Ганнуся взялася показати нам місто. Ми побували в парку, побачили церкви та храми, старовинні будівлі, пам'ятники та скульптури. Особливо запам'яталась десятиметрова гірка та вулиця з назвою "Над ставом".

Далі всі побігли в ЦУМ щоб купити нашивки, значки, прапорці з націоналістичною символікою. Купуючи це все СУМівці примудрилися дістати продавця-тризубівця, а заодно й отримати запрошення приїздити ще, але бажано не скоро. Одразу ж після цього двійко наших політично заангажованих друзів поспішили в філармонію на зустріч з нардепом Олегом Тягнибоком пообіцявши принести нам по шматочку його тлінного тіла. А більш поміркована та голодна частина хмельницької делегації взяла курс на їдальню-музей "Старий млин". Там ми поїли та по фотографувалися біля старожитностей.

Потому відбулося вікопомне воз'єднання нашої божевільної компанії. А далі ми попростували на вокзал, де з великими труднощами взяли квитки. У потязі ми повлягалися та ділилися враженнями.

По прибутті ми зрозуміли що Тернопіль то файне місто, але вдома завжди ліпше.

Др. Максим, П-га. Марина