Колись один звихнений на містичних вченнях і практиках викладач цілий вечір доводив мені, що в нашій країні існує неофіційний поділ на рівень інформованості. За його теорією є 20 рівнів доступу до інформації про стан справ у нашій державі. Я, тоді студент-третьокурсник, згідно з цією градацією був рівні на 2-гому. Викладач - рівні на 5-му, а перейти за 10-ку могли тільки держслужбовці високого рівня. Приблизно такого, що вистачає для працевлаштування в апараті Президента, Кабміну чи Верховної Ради. Тоді я посміявся з цієї теорії, але з часом зрозумів, що вона не така уже й безглузда. Принаймні є цілком раціональне зерно в тому, що чим вище людина піднялася політичною драбиною, тим більше у неї знання і розуміння того, що відбувається зараз і що може відбутися найближчим часом.

Такі Мерліни завжди старалися використовувати свої знання, тому що намагалися грати на кілька ходів вперед. Але коли вони робили бодай найменшу помилку - то ризикували всім, а якщо не всім, то принаймні багато чим. В подібну гру зараз вирішив зіграти і головний соціал-демократ України Віктор Медведчук.

Його минулотижневе призначення головою Адміністрації Президента викликало масу емоцій як у стані друзів так і в компанії політичних опонентів. Не можна сказати, що цього кадрового рокірування від Кучми ніхто не очікував. Чутки про доленосне рішення гаранта циркулювали давно, а сам винуватець події зі скромністю гідною ієзуіта відкидав подібні припущення. Напевно, боявся наврочити. Він невтомно цитував свої ж висловлювання про те, що законодавча робота йому миліша, що парламент - його покликання, а корпус депутатів - як сім'я. Але глас головнокомандувача покликав свого солдата на інший пост і Медведчукові довелося скоритися.

Не беруся стверджувати, що він довго опирався, тим більше, що напевно він не опирався зовсім. Посада голови Адміністрації у нашій політичній ситуації виглядає заманливою. Але чи прорахував лідер СДПУ(о) всі наслідки від такого кроку? А вони можуть бути не зовсім оптимістичні.

По-перше, в разі будь-якої підозри президента у надмірних амбіціях (і президентських теж) шефа своєї адміністрації, йому загрожує вигнання без права повернення. Причому повернення не тільки на Банкову, але і в лави нардепів, які успішно працюватимуть без Віктора Медведчука увесь свій новий термін.

По-друге, доступ до "тіла" не буде ексклюзивним. Кучма у властивій йому манері вирішив поділити сфери впливу між "київськими", яких презентує Медведчук, і "донецькими", яких уособлює Льовочкін. Останній отримав посаду з красивою назвою "Перший помічник Президента". Навряд чи Льовочкін зграбініший у питаннях політичних інтриг від соціал-демократа № 1. Але те, що з ним треба буде миритися і рахуватися - розуміють усі.

По-третє, за такого розвитку подій найближчим часом можна буде очікувати зміну уряду Кінаха з самим Кінахом на чолі. Прем'єр-міністр, як людина Медведчука, тепер не вписується в плани Кучми. Занадто багато влади в руках київського клану не подобається ні Президентові, ані донеччанам. Останні мають право вимагати компенсації за свої успіх на останніх виборах. Так що закляті динамівські друзі шахтарів змушені будуть поступитися таким солідним важелем економіки.

Ну, і по-четверте, і це головне: своєю новою посадою Медведчук остаточно вирішив для себе і своєї партії що він дружить з владою. Принаймні, до найближчих президентських перегонів. Якщо до цього часу він іще намагався загравати з опозицією, а на прямі питання про політичну орієнтацію давав розмиті відповіді, то тепер навряд чи йому це дозволено за рангом. Відтепер він на сторожі гаранта і його спокійної старості.

Виходячи з такого пасьянсу, дуже цікаво, що ж такого побачив у цій посаді наш герой, що поміняв тепле крісло парламентаря, на бурхливе море Адміністрації. Судячи з його практицизму - він напевно щось знає. Але чи достатньо буде його знання в ситуації, коли кілька кварталів політичного Печерська залежать від волі майбутнього пенсіонера, який намагається забезпечити собі спокійну й безпечну старість. Але мені особисто було б цікаво дізнатися, яку насправді старість діючого президента бачить теперішній голова його Адміністрації?