СПІЛКА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ В УКРАЇНІ
КРАЙОВА УПРАВА
вул.М.Коцюбинського 6, к.8, м.Київ, 01030,
тел/факс (044) 234-7240, ел.пошта: ky-ukraine@cym.org
ДО ЧЛЕНСТВА СУМ В УКРАЇНІ
Наша мета на сучасному етапі
Виходячи з переконання, що наша діяльність повинна мати окреслені цілі та завдання, а осередки до 15 листопада мали б підготовити попередній план річної діяльності, спробую від себе хоча б загально подати своє бачення СУМ в Україні у найближчий період.
Частина І: теоретична
На мою думку, СУМ сьогодні повинен виконати два завдання, які ставить перед нами організаційна спадщина і той факт, що ми живемо та працюємо в Україні – державі, за яку боролися багато поколінь кращих представників нашого народу і в ім’я якої діяли СУМівці Києва, Кошляків та країн діаспори. Такими завданнями є:
- створення повноцінного молодіжного українського середовища, яке плекатиме розвиток українства у різноманітних його формах (духовній, культурній, громадсько-політичній, економічній та ін.);
- формування у своїх лавах такого типу особистості, яка, відповідно до своїх нахилів, стала би прикладом ідейності та посвяти для інших
Отож, спочатку про середовище. Напевно, історичною особливістю сучасності є те, що ми маємо нагоду творити велике українське молодіжне урбанізоване середовище. Держава, яка постала в 1991 році містить в собі необмежені можливості для розвитку українства й, водночас, у ній закладено багато небезпек, які пов’язані із колоніальною спадщиною, яка формувалась не одне століття. Саме від молоді залежить наскільки швидко українство зможе побороти та витіснити з нашого життя різноманітні прояви “малоросійства”.
Роль СУМу в цьому процесі – бути отим молодим середовищем, яке плекатиме розвиток усього українського – в широкому розумінні цього поняття. Спілка – є великою можливістю та нагодою для всіх нас спільно протистояти негативним викликам оточення. Наша діяльність з 1989 року тут, в Україні, засвідчила, що в спільноті є легше й ефективніше плекати свою національну ідентичність. І це завдання не є вузьке, особисте, адже творячи здорове середовище ми вносимо свою лепту в розбудову української державності.
Тут доречним буде згадати точку з Програми СУМу, яку було створено ще у 1940-х: “Стоячи на ґрунті християнської моралі і глибокого українського традиціоналізму, СУМ є середовищем, в якому куються сталеві характери, що змогли б стати на зміну своїм батькам, і були б безмежно відданими українській самостійницькій ідеї, дотримуючись гасла: “Бог і Батьківщина”.
Ця теза розширює розуміння “сумівського середовища”, адже це є не пасивна форма існування і навіть не звичайна активність, а саме “середовище, в якому куються сталеві характери…”. Спілка є виховною організацією, основна діяльність якої спрямована на формування повноцінної особистості з виразною національною поставою.
В цьому місці ми могли б перейти до другої цілі-завдання СУМ в Україні, але слід звернути увагу на ще один нюанс. Наші внутрішньоорганізаційні дискусії останнього часу часто зводились до питання “тусування”, участі членства у концертах і фестивалях і т.ін. Чи є це частиною сумівської діяльності? Думаю, що варто сказати “так”. Перш за все мусимо збагнути, що організація складається не лише із суми великих гасел, але й з їх щоденного втілення. Відтак, коли ми знаємо, що наші друзі цікавляться сучасною українською музикою та літературою, багато мандрують по Україні, наводять контакти із творчими особами та сумівцями з інших осередків, а ще при цьому займаються виховною діяльністю чи мають інші завдання у своїх осередках, то, переконаний, це свідчить про яскраву особисту поставу та глибше пізнання України.
Напевно одне із найважливіших виховних правил СУМу криється в розумінні Законів молодшого та старшого юнацтва СУМ. У молодшому юнацтві 2 точка звучить як “Пізнавати і любити Україну”, а в старшому юнацтві: “Пізнавай і люби Україну, борони її честь та будь гордим (-ою) на приналежність до української нації”. Спочатку мова йде про пізнання й любов, а відтак, про гордість та служіння великим ідеалам. Для особистого та організаційного розвитку ми просто зобов’язані бути активними в культурно-мистецькому чи громадсько-політичному житті, навіть якщо воно на початках матиме всі риси споживацтва. Глибоке внутрішнє пізнання, розуміння й відчуття українства є можливістю нашого повноцінного й творчого долучення до національного життя.
Тут, напевно, варто зробити зауваження щодо дискусії про існування СУМу на Сході та Заході. Мусимо бути свідомими, що сучасна ситуація дозволяє нам використовувати різні форми діяльності, залежно від регіону, де діє осередок. Доречно говорити про різні “харизми” осередків; оптимально – коли б кожен осередок мав би своє виразне обличчя і напевно десь це буде виховне, а десь – суспільницьке, хоча очевидним ідеалом є поєднання усіх організаційних форм діяльності. Лише на Сході та Півдні доведеться діяти в умовах нерозуміння і, інколи, можливо, ворожості, а на Заході – в умовах байдужості та традиційної інертності.
Другим завданням, що стоїть перед нами є “формування у своїх лавах такого типу особистості, яка, відповідно до своїх нахилів, стала би прикладом ідейності та посвяти (активності) для інших”. В простішій формі це означає, що сумівець, якого ми намагаємось виховати, без перебільшення повинен бути Провідником у тих середовищах, де йому доводиться жити й діяти (наука, праця, громадська сфера, дім). І перш за все, він повинен характеризуватись високою християнською мораллю та громадською свідомістю.
Це завдання, з різним успіхом, ми неодноразово втілювали в останні роки (є маса прикладів, коли завдяки юнацтву батьки починали молитися, розмовляти українською, коли наші друзі здобували успіхи в професійній чи громадській діяльності і т.ін.). Наявність провідного членства – тест для нашої організації щодо виконання сумівської виховної мети.
Проте, є певне відчуття наших обмежень. Особливо це проявляється на прикладі вікової активності сумівців. Ті катастрофічні втрати, які ми маємо при переході зі старшого юнацтва в дружинники й студентів після закінчення їх навчання у ВУЗах, свідчать про те, що наша ідея часто доволі поверхово сприймається членством. В СУМі ми плекаємо не просто активність особистості, але великі виховні принципи. Належний ідеологічний вишкіл, глибока релігійність та розгалужена громадська сітка (яка дозволить сумівцям проявляти себе не лише в лавах СУМу) зможуть продовжити на необмежений період процес “сумування” нашого членства.
“Завдання СУМ, як виховної організації, полягає в тому, щоб з її рядів виросла ідейна молодь з яскравою особистістю, котра в дорослому віці – починаючи вже від дружинницького віку – має вступити в громадські організації і в суспільно-громадській та політичній площині конкретно реалізувати національну ідею, схоплену в гаслі “Бог і Україна”, - так писав про завдання СУМу у 1975 році один із провідних дружинників, а сьогодні голова однієї із найшанованіших українських організацій. Чи здатні ми сьогодні ставити перед нашим членством подібні цілі? Відповідь повинна бути позитивна, адже впродовж багатьох десятиліть Спілка формувалась як виховна структура із дуже чітким національним та суспільним стержнем.
Переконаний, що ми можемо лише тоді реалізуватись як організація, коли наше членство (і кожен з нас) зможе зайняти конструктивну й творчу нішу у різноманітних середовищах, де ми є представлені. СУМ повинен стати організацією ідейних та активних особистостей, які на власному прикладі засвідчуватимуть наші ідеали.
Це є великим завданням, для досягнення якого слід максимально розбудовувати внутрішньо організаційні сфери діяльності. Лише повноцінне функціонування суспільництва, ратництва, культурництва, виховництва та міжнародництва дозволить нашій організації стати доброю школою громадського життя, а наше членство вирізнятиметься своєю якістю.
Два завдання окреслені в цій статті є великим кроком для осягнення наших ідеалів. Правильне визначення шляхів до їх реалізації, залучення широкого кола сумівців до конкретної діяльності та належне матеріальне забезпечення – все це разом дозволить досягти потрібного результату.
Частина ІІ: практична
Зважаючи на ту ситуацію, яку ми сьогодні маємо в організації, першочергово слід здійснити наступні речі:
- налагодити внутрішньо-організацйну комунікацію (створення електронної бази даних по всьому наявному членству та включення їх в адресат електронного обіжника; видання місячного електронного та друкованого крайового обіжника; якісне розширення нашої сторінки в інтернеті);
- передбачити конкретні заходи з популяризації організації назовні (підготовка друкованої продукції – плакатів, листівок, буклетів; широка участь в молодіжних акціях та заходах спільно із іншими організаціями; передбачити свої цікаві медіа-проекти);
- створення якісних методичних матеріалів для виховної та дружинницької діяльності (програми різноманітних вишколів та таборів; перелік обов’язкової для сумівців літератури);
- якісне збільшення видів сумівської діяльності (впровадження курсу ІСПО та інших суспільницьких вишколів; віднова ратницьких заходів; спеціалізовані табори для юнацтва та дружинників; вишколи для інформаційних референтів та інших сумівських функціонерів; проведення для членства реколекцій);
- залучення до сумівської діяльності широкого кола сумівців, колишніх сумівців і просто небайдужих з метою розширення нашої діяльності та створення широкої людської бази, яка організаційно, інтелектуально, фінансово сприятиме розвитку нашої організації;
- сприяння розвитку українства для сумівців з діаспори (проведення мандрівних таборів по Україні; підготовка певних методичних та інформаційних матеріалів);
- заснування “СУМівської бібліотеки” (видання методичної та практичної літератури для потреб СУМ в Україні).
До цього слід додати заходи, які розширюватимуть нашу присутність в Україні (на початку опорними пунктами можуть слугувати Херсон та Миколаїв на півдні України та Луцьк і Острог – на Волині). Поза тим, мусимо передбачити розширення нашої діяльності за рахунок більшої кількості міжосередкових вишколів та таборів.
Важливо відзначити, що за будь-яких обставин, основною клітиною в діяльності організації є осередок. Саме на рівні осередкової діяльності можна вести мову про імідж СУМу в конкретному регіоні, про ефективну зайнятість дружинників, налагоджену виховну працю із юнацтвом та інше. Жодна Крайова Управа не спроможна проводити належну діяльність поза осередком та його активом.
Від КУ, в свою чергу, залежить: координація діяльності між клітинами СУМ; організація та проведення заходів на крайовому рівні; створення інформаційних та методичних матеріалів про організацію і для організації; презентація СУМу на всеукраїнському рівні; проведення заходів щодо підтримки наявних осередків та створення нових; пошук фінансів, щоб зреалізувати вище написане.
Насамкінець хочеться підкреслити, що перелік необхідних заходів, який тут вміщено слід розглядати лише як завдання оцієї каденції 2007-2009. Це план налагодження основної роботи для Спілки і лише її виконання дозволить нам відкрити більші перспективи для реалізації нашого гасла: “Бог і Україна”.
А разом з тим, плануючи й реалізуючи свою щоденну діяльність, ми зобов’язані дивитись у перспективу наступних років, які не обмежуються каденцією цієї управи.
Найважливішими пунктами перспективної програми мусить стати розвинена організаційна мережа, якісна виховна система (і не тільки на рівні юнацтва), належна матеріальна база (із власними джерелами доходів та, напевно, таборовою базою). У зовнішній діяльності ми могли бодай би зайняти нішу, яку заповнювали наші попередники – видання молодіжного всеукраїнського часопису.
Ці завдання є дискусійними, але переконаний, що ми повинні встановлювати для себе більші цілі, які слід поступово здобувати-реалізовувати. Сьогодні ми маємо ряд організаційних проблем і лише їх успішне вирішення зможе відкрити нові перспективи до розвитку СУМу в Україні.
Голова КУ СУМ в Україні друг Святослав Липовецький