Багато хто скаже, що те ж саме відбувається і в Україні. А дехто запитає: «В чому різниця?»

      Різниця є, і суттєва. Наші державні мужі, що очолюють молодіжний департамент і саме Міністерство у справах молоді, сім'ї та спорту навчилися проводити «відкритий» конкурс проектів, але чи навчилися вони так відкрито і відповідально до нього ставитися. Адже в інших країнах розглядаючи проекти, подані на конкурс, дивляться наскільки професійно громадська організація спроможна виконати соціальне замовлення і скільки років вона працює в цьому напрямку.

      Дивлячись на перелік проектів програм, визнаних переможцями конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2007 рік, з певністю можна ствердити, що в нашій країні й далі продовжують працювати за старою системою – «Свої і чужі», «Ці поділяться», «Цим варто щось дати, аби помовчали».

      Перелік проектів можна читати кілька разів і кожного разу дивуватися тому, що у нас всі займаються всім, як кажуть: «І швець, і кравець, ще й на дуді гравець».

      Всеукраїнська молодіжна організація «Молодь за податкові реформи», чи не сама назва говорить про основний напрямок діяльності організації, а м етою діяльності ВМГО є сприяння формуванню податкової культури громадян та молоді, зокрема реалізовуватимуть проекти: «Молодіжний кадровий резерв України» (певно кадровий для податківців), «Залучення молоді до масових видів спорту» (цікаве поєднання з податковими реформами), «Семінар для молоді «Вибір ХХІ століття – ПАТРІОТИЗМ», і це ще не все – «Студентська дисконтна картка».

      Патріотичним виховання у нас сьогодні можуть займатися всі, навіть ті, хто далекий від цього. Цікаво, чому ж сьогодні Україна переживає брак патріотизму у своїх громадян, адже навіть Ленінська Комуністична Спілка Молоді України, метою діяльності якої є сприяння об'єднанню молоді та захист її прав, сприяння розвитку громадянської свідомості та суспільної активності на основі марксистсько-ленінського світогляду, планує далі працювати над проектом «Патріотична школа сприянню здоров'ю».

      Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Кадрова спілка молодих політиків і управлінців» також працюватиме над реалізацією цілої програми «Програма патріотично виховання молоді «МолНІя». Цікаво, чи виховуватимуть вони в молоді любов до рідної мови, як одного з основних елементів патріотизму. Якщо так, то, думаю, варто змінити в назві програми «МолНію» на «Блискавку». Патріотично вихована молодь з допомоги вищеназваного проекту поїде до Куби, щоб перейняти досвід місцевого самоврядування. Адже другий проект даної організації саме це й має за мету і носить назву «Україна – Куба». Ви посміхнулися? Ми також.

      Щоправда, у нас сміх чомусь крізь сльози. Бо в нашій країні й далі продовжують у відкритий спосіб розкрадати кошти і розвивати корупцію. В молодіжних колах від часу роботи комісії і до дня підписання наказу міністром ходили розмови про пропозиції щодо «відкатів», у розмірі 30 % . Постає запитання, якщо організації погоджувалися на такі умови, то чи в повній мірі реалізуватимуться їхні проекти і чи загалом вони будуть зреалізовані?

      Якщо глянути на перелік підтриманих проектів, можна зустріти третину організацій, яких не знають люди, що в молодіжному русі працюють уже понад 10 років. А той, хто тільки почав активно працювати у цій царині то взагалі навряд чи вкаже на 10 знайомих йому організацій.

      Думаю, що прийшов час й іншим дізнатися «Хто є хто в громадському русі», або «Хто за ким стоїть», особливо якщо цей «ким» є членом конкурсної комісії або очолює Департамент молодіжної політики.

      Костянтин Захаренко - директор департаменту молодіжної політики (Національна молодіжна педагогічна рада, Українська молодіжна інформаційна агенція, Спілка молодих державних службовців України, Ліберальне Молодіжне Об'єднання, Нові ініціативи молоді, Молодь за податкові реформи, Центр молодіжних ініціатив «Школа лідерів», Українська федерація молодих медиків, Асоціація молодих депутатів, Всеукраїнська спілка молодих підприємців та бізнесменів, Союз аграрної молоді, Всеукраїнська спілка молодіжних та дитячих громадських організацій «Національна Рада молодіжних організацій України», Спілка селянської молоді) – 2 445 000 грн

      Юрій Криворучко (Молодий Народний Рух, Фонд «Молода Україна») -295 000 грн.

      Юрій Мірошниченко – народний депутат Партії Регіонів, голова Всеукраїнське громадське об ' єднання «Нова Генерація» -295 000 грн.

      Вадим Руденко (Українська спілка молодих депутатів, Асоціація молодих медиків України) – 540 000 грн.

      Євгенія Петровська (Всеукраїнська асоціація молодих науковців, Молодіжна Морська Ліга, Клуб міжнародного співробітництва «Мандри», асоціація молодіжних організацій «Спектр») – 700 000 грн.

      Артур Горін (Соціалістичний Конгрес Молоді) -180 000 грн.

      Андрій Пінчук (Союз молоді регіонів України) – 295 000 грн.

      Андрій Поліїт (Ленінська Комуністична Спілка Молоді України) – 100 000 грн.

      Є цікава інформація в Переліку й для нас, як виборців. Наші молоді депутати мають багато вільного часу, адже все законодавство у нас досконале, а виборці живуть у достатку і злагоді. Тож є час зайнятися і громадською діяльністю, очоливши 1-2 громадських організацій, та зібравши 100-200 тисяч гривень на виконання передвиборчих обіцянок, знову ж таки з державної кишені. Це я так прозоро натякаю на Юрія Мірошниченка (ВГО «Нова генерація»), Віталія Хомутинніка (Союз молоді регіонів України, Всеукраїнська спілка молодіжних та дитячих громадських організацій «Національна Рада молодіжних організацій України»).

      Ось так і живуть наші молодіжні громадські організації, від виборів до виборів та від конкурсу до конкурсу. Вчаться у братів своїх старших по партіях вести кулуарну, закулісну, брудну гру, бо прозоро і відкрито працювати не вміють. І дуже далекі їм проблеми молоді та дітей. Для них існує одна проблема – гроші.

      Спілка Української Молоді в Україні не матиме наміру залишати все так як є. Незважаючи на те, що цього року наш досвід і наша праця не була оцінена Міністерством, ми продовжимо роботу в напрямку виховання молоді на християнсько-ідеалістичних засадах в дусі патріотизму через проведення літніх таборів та щоденної праці.

      Світ не без добрих людей, тих, хто звик жити як Люди, за моральними і демократичними цінностями.