Святкування Дня Львова
О-о-о, які це були вихідні. Почалося все з такої несподівано-несподіваної зустрічі на тернопільському вокзалі з СУМівцями з Дніпропетровська та Кривого Рогу – другом Олесем та Лесиком та подругою Даринкою, які поверталися з Етно Революції з Космача.
 А потім виявилось, що я не сама їду до Львова: подружжя СУМівців Андрія та Іри Пушкар та друг Володимир Кульчицький також вирішили розділити з усіма святкування 752-го Дня народження Міста Лева, хоча львівські СУМівці нас не дуже чекали, зате ЛЬВІВ нас дуже чекав.
Ми приїхали дуже-дуже вчасно. О 12 годині мав початися парад громадських організації і, коли ми, захекані, підбігали до центральної площі, то прямісінько перед носом побачили баннер з СУМівською символікою. Встигли! Рухаючись колоною, громадські організації пройшли повз Оперний театр, а далі – до Ратуші, де відбулось урочисте підняття Прапора та була проведена збірка. Виявилось, що привітати Львів та львів’ян приїхали СУМівці з Київського, Хмельницького, Стрийського та Тернопільського осередків.
Потім усі помандрували до Домівки, де відпочили, перевдягнулись та перекусили шоколадками «Світоч». Згодом друг Андрій Волинець провів екскурсію для Стрийського та Тернопільського осередків, яка закінчилась обідом за 17 гривень в кафе «Білий кінь».
А потім – почалися веселощі: фестиваль вуличних музик з тернопільським гуртом «Називний відмінок»; споглядання виробів народних умільців з попиванням вина та пива; мандрівка трамваєм до Парку культури; відвідини Арт-депо з запаморочливим ароматом свіжого сіна; черги на атракціони, за пивом і не тільки; Тартак з Сашком Полонинським; Скрябін з дикими танцями в шаленому натовпі; солодкуваті краплі дощу та пляшки і банки з-під пива під ногами; веселий сміх та зривання голосу; мандрівка нічним містом до центру; намагання слухати вірші під музику; домівка; наплічники; маршрутка (для всіх, крім мене)… Все.
А ранок був бадьорим. Поки друзі Андрій та Володимир з подругою Ірою спали в когось з Львівських СУМівців, мені мандрувалося Львовом. Ранкове Богослужіння в церкві, прогулянка до Оперного, куштування морозива, споглядання за роботою нового фонтану одразу ж навпроти Оперного. А потім я піднялась на Ратушу. Здолала понад 400 східців і побачила…все місто. Це було круто – будинки, дахи, внутрішні дворики, каштани, парки, алеї та зелені палатки «Львівського». Кілька фото – і час в дорогу. Йдучи за своїм наплічником зустріла своїх тернопільських друзів, які залишались у Місті Лева ще на декілька годин.
Ось уже й Золочів. Вагон електрички геть зовсім порожній, одна я сиджу і записую свіжі, немов пиріжки, спогади.
 Дуже гарно завершується 9 днів повного нічогонероблення і, хоча, вже відчувається початок трудових буднів (як от дзвінок від керівництва, жиби завтра вийти на роботу на 7), та спогади все одно залишаться надовго, а прикольні фотографії будуть підтвердженням того, що я це все не вигадала.
І на завершення – подяки: дякую Долі, що зустріла СУМівців з Дніпра і Кривого рогу, другу Андрію Волинцю за чудесну екскурсію, другу Андрію Фендику за обід за 17 гривень, усім друзям та подругам Львівського осередку за те, що показали нам місто та не загубили нас в натовпі та Місту Лева за вузькі бруковані вулички, жовте світло ліхтарів та вселенську атмосферу свята у повітрі…
подр. Леся Голик / 04.05.08 / |
