У Болгарії, 26 лютого, розпочнеться зустріч української молоді Європи «Болгарія 2010». Її організатором є Конференція українських молодечих організацій Світового Конґресу Українців та Молодіжне відділення при Фундації “Мати Україна“ з Болгарії.
Триватиме захід до 6 березня 2010 року.
Спілку Української Молоді в Україні на цьому зібранні доручено представляти Крайовому референту у справах дружинників СУМ в Україні др.Святославу Липовецькому.
Напередодні зустрічі «НАПРЯМ» коротко поспілкувався із др.Святославом.
- Святославе! Тобі доручено представляти Спілку на міжнародному молодіжному форумі в Болгарії. Що цікавого і корисного ти повідаєш учасникам зібрання?
- Перш за все мусимо бути свідомі, що це зустріч в рамках ЄКУ, де представлено виключно діаспорні організації, а зважаючи на регіон та учасників - в основному це крайові громадські структури. Натомість СУМ - є світовою організацією, в якій понад 60-ть років ефективно здійснюється виховний процес в еміграції, а тепер й в Україні. Своє основне завдання вбачаю в поширенні інформації про СУМ, наші організаційні та методичні підходи у вихованні молоді. Це те, що напевно буде цікавим для учасників.
- Які завдання ставиш перед собою, маючи намір долучитися участі в зустрічі української молоді Європи? Що очікуєш від цього заходу?
Тут є цілий ряд моментів. Наприклад, маю велике очікування із зустріччю з СУМ Сербії. Ця організація нещодавно утворилася і це була дуже активна ініціатива молодих людей, які саме хотіли створити СУМ. На жаль, "живого" контакту ми з ними не мали, тому зустріч в Болгарії розглядаю як нагоду поспілкуватися із українцями з Сербії й детальніше, аніж це буде на офіційному представленні СУМу, поділитися історією та принципами діяльності СУМ.
Водночас, є цікаво пізнати українські молодіжні ініціативи в Європі й налагодити співпрацю між нашими організаціями. СУМ в Україні давно висловив готовність щодо співпраці з діаспорними організаціями у вихованні молоді. Зокрема, ми погодилися брати на наші табори молодь з діаспори. Думаю, що цей аспект ми можемо розвивати.
Є багато й інших можливостей, бо в будь-якому випадку ми виконуватимемо роль донорів (чи організаційних, чи інформаційних, чи методичних), але важливо бачити й знати потреби інших. Ця зустріч й буде нагодою для взаємопізнання.
