За традицією, сумівці відзначили свято гучними "Козацькими забавами". Гучні, тому що дівчачі підбадьорюючі вигуки, якими вони заохочували хлопців до перемоги, було чути аж на вулиці. Але про це трохи згодом... Мабуть, слід почати з того, що свято Покрови було надзвичайно важливим святом для українського козацтва, бо за легендою перед однією з надзвичайно важливих битв з татарами, з'явилася перед військом Богоматір і накрила його своїм покровом, під захистом якого козаки й розбили багато чисельну армію своїх ворогів. Ось тому в СУМі є чудова традиція організовувати на свято Покрови "Козацькі забави"...

Всіх присутніх було поділено на три команди, і слід визнати, що сумівці показали на практиці свої демократичні погляди, тому дискримінація за віковою категорією в іграх не спостерігалася — там брали участь як дорослі "козаки", так і зовсім маленькі суменята. Але ось дівчат образили... Їм дісталась почесна роль вболівальниць, хоча їм так хотілося також брати участь у "забавах", що вони всю свою енергію виливали у голосні крики підтримки. Ну хіба так чесно? Вони ж також могли і пісню народну заспівати, і по аркушах паперу через "річку" перейти, і по силі між собою позмагатися... От тільки з перенесенням хлопців на руках виникли б ускладнення, але наші козачки б і з цим справилися чудово. Ну, нічого, козацькі забави — для козаків, натомість козачки виявилися чудовими вболівальницями! Кожен учасник змагань відчув їхню підтримку. І що багатьом найбільше подобається в козацьких забавах, так це те, що кожен їх учасник може в них проявити свої найкращі якості, а отже серед учасників фактично немає переможених, адже кожен хлопець отримує приз за якийсь із своїх найкращих таланів чи здатностей.

Отже, як висновок, я мушу сказати, що такі чудові змагання дійсно здатні не тільки згуртувати людей і навчити їх підтримувати один одного, але й здатні розкрити добрі сторони та яскраві здібності кожного з їх учасників.