Минулої п`ятниці, в День усіх закоханих і тих, хто ще кохатиме в перспективі, сумівці київського осередку (і не тільки сумівці) вже вкотре показали, що
воістину вміють забавлятися. І кожен з присутніх, окрім того, що міг пересвідчитись в драйвовості сумівських гулянь (в доброму розумінні цього слова!) мав змогу брати активну участь в тих всіх трафунках.
Слід сказати, що це святкування не відбулося б без помочі братів та отців з монастиря Василян – вони вкотре гостинно надали приміщеня, а отець Рафаїл щиро благословив усіх там присутніх.
Вже о шостій більшість учасників вечірнього дійства зібралися на Богослужіння, що й стало неформальним початком цілої імпрези. Опісля відправи в рамках програми вечору всі пішли бити байдики до затишно прибраної „сумівсько-братської хати”. А там – запальні конкурси, веселі забави, різноманітні танцюльки та ще й до того – великий смачний-пресмачний солодкий стіл! Що й говорити!.. Було файно!
Навіть попри те, що святкування Дня Валентина не має жодного українського ґрунту, це свято є далеко не найгіршим з-поміж усього того, що ми перейняли з культур Заходу і Сходу. Просто тепер важливо, щоб попри те все ми не забували наші рідні свята. Івана Купала, наприклад.
Юрко Йосифович
