Україна, як ми знаємо, приєднавшись до Заключного Акту наради в Гельсінкі 1975 року, обстоює непорушність повоєнного територіаль- ного устрою, про що повсюдно заявляє. Хоча саме Україна могла б предявити претензії щодо примусового вилучення її земель. І яскравий приклад цього - територія лівобережного Придністровя, що входить нині до складу Молдови.

     Як усім відомо, це - споконвіку українські землі з часів Київської Русі. На них було проголошено 1917 року Українську Народну Республіку, після її ліквідації тут опинилися при владі більшовики України. До 1924 року Придністровя входило до складу Одеського, Балтського і Тульчинського округів УРСР, а з цього часу тут створено молдавську автономію в складі УРСР - автономія для молдаван, де їх було лише 31 відсоток, натомість українців - 49,65 відсотка.

     Та про все по порядку.

     4 лютого 1924 року відомий комбриг Григорій Котовський надіслав листа до ЦК РКП(б)з пропозицією створити Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. Проте оскільки Бесарабію на той час було окуповано Румунією, Котовський пропонував утворити МРСР за рахунок земель УРСР.

     Незважаючи на супротив керівництва УРСР, Політбюро ЦК РКП(б) 29 липня 1924 року ухвалило рішення ”вважати за необхідне передусім з політичних міркувань виокремлення молдавського населення у спеціальну Автономну Республіку і запропонувати ЦК КП(б)У дати відповідні директиви радянським органам”.

     Радянські органи УРСР смиренно підкорилися, і 12 жовтня 1924 року 3-тя сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ухвалила рішення про створення у складі УРСР Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. У складі УРСР, звісно!!!

     А 1940, як відомо, Радянський Союз зажадав від Румунії повернути Бесарабію. Після того, як Червона Армія перейшла Дністер, постало питання про створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки з центром у Кишиневі, що й було оформлено Законом СРСР від 2 серпня 1940 року.

     Але річ у тому, що до складу молдавського державного новоутворення увійшла територія Придністровя,що належала УРСР. Отже,мало б бути рішення ВР ”суверенної” УРСР про передання цього регіону новій “суверенній” державі - Молдавській РСР. І, природно, про це зобовязані були сповістити засоби масової інформації, принаймні УРСР.

     Проте, перегортаючи, скажімо, тодішній український орган-газету ”Комуніст”, ви не зможете знайти згадки не лише про сесію ВР УРСР з цього питання, а й засідання її Президії.

     Зате є інформація, що Указом Президії ВР УРСР хутір Любомівка передається з Солонянського району до Токмаківського району Дніпропетровської області… А щодо питання, яке нас цікавить, то є ось таке повідомлення: ”Висловлюючи волю і сподівання молдавського населення, яке живе по обидва береги Дністра, Раднарком Молдавської АРСР і Молдавський обком КП(б)У внесли до Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) пропозицію про воззєднання молдавського населення Бесарабії з молдавським населенням Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) підтримали прохання молдавських організацій і вирішили увійти у ВР СРСР з відповідними пропозиціями”. А та, як ми вже знаємо, 2 серпня узаконила цю пропозицію.

     Звісно, перепідпорядкування навіть хутора між районами - акт державної влади, про який мають знати всі, а про передання навіть кількох районів до складу сусідньої держави можна було й не згадувати. Коли б не спеціальна стаття з тодішньої Конституції УРСР, де чітко зазначалося: ”Територія Української РСР не може бути змінена без згоди УРСР”. А річ у тому, що не збиралася ВР УРСР з цього питання - адже до неї ніхто не звертався. Просто “молдавські організації” (що розташовувалися, до речі, на території УРСР) обійшли її, вийшовши напряму на Москву.

     Ось вам і “суверенна державність” УРСР. Це зовсім не те, що в 1954 році ВР РРФСР просила ВР УРСР прийняти до складу України Крим.

www.haidamaka.org.ua