“...І Миколай Бородатий...”
Натисніть тут, щоб переглянути фотографії з відвідання Св.Миколаєм Чернігівських лікарень
Зима приносить нам не тільки мороз, сесію і нежить. Є в ній і щось позитивне й чарівне, наприклад, численні свята. Вже відшуміли в Київському осередку свята і Михаїла, і Катерини, і Андрія. Проводяться репетиції перед Різдвом і Новим Роком. Однією з таких сходинок стало свято Святого Миколая.
Розмаху в святкуванні сумівцям не вчитися, тож як мінімум три дні Святий Миколай вітав чемних дітисьок і пригощав їх солодощами, а чортик традиційно намовляв їх не слухатися і погрожував різкою.
День 1.
Репетиції відбувалися регулярно, тож діти Чернігова, до яких навідався Миколай, повірили в існування останнього.
В цей день аматорська трупа акторів-сумівців навідалась в дитячий садок, лікарню, інтернат для дітей, що погано бачать, з вадами розвитку та дітей, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Ця доброчинна акція відбулася під патронатом “Нашої України” у рамках програми ”Cвятий Миколай іде на схід”. Після всього наші сумівці відпочили в крамниці ”Круті сходи”, звідки їх не могли вигнати годин з дві, але вони обіцяли повернутися.
День 2.
Ті ж самі репетиції, але вже інші актори були в черговій трупі , яка цього разу атакувала чіпсову фабрику (я б і сама не відмовилася від такого штурму, але ж треба звільняти дорогу для молодого покоління), отож старше юнацтво заволоділо не лише хрумкими чіпсами, але і прихильністю 120 дітей, кількість яких була вдвічі більша за очікувану.
День 3.
Неділя почалася з того, що сумівці потужно морально підтримали брата Петра Жука, який з благословення єпископа Василія прийняв піддияконські свячення у церкві Св.Миколая на Аскольдовій Могилі. Ми всі поздоровляємо брата, нехай йому щастить у обраному покликанні.
А далі вишколені на попередніх виступах і доповнені молодшим юнацтвом, сумівці показали виставу для дружинників та батьків. Особливо запам’яталися два наймолодших Сергійка, які успішно, не без допомоги чарівної мітли, побороли чортика Антипка, а у житті просто Сашко Дибкалюк. Потім подруга Світлана Невечеря провела чимало забав. Особливо запам’яталась гра у звірів. Дехто вжився в роль так, що від справжньої корови і не відрізниш!
Декілька сумівців, що взяли за традицію щонеділі відвідувати музеї, ще встигли того ж дня ознайомитися з експонатами Національного музею мистецтв.
Залишається сподіватися, що і Вас не обминув Святий Миколай цього року. Якщо ж таке нещастя сталося, то не сумуйте, просто треба бути слухняними і... голосніше його кликати.
Іринка Туз
|