Юні гончарі
Глина, як вода:
не має хребта,
але є у неї характер
Гончарі вважають, що гончарний круг став для них центром Всесвіту, земною віссю, життєвим орієнтиром. А глина - живий матеріал. Всі вироби теплі на дотик. Бо майстер вкладає у них найкращі помисли і найглибші почуття.

Чи це справді так, могло переконатися наше юнацтво, відвідавши майстер-клас художника-кераміста Анатолія Байди. Навчання гончарській справі було цікавим, бо пан Анатолій був цікавим, рухливим, з почуттям гумору вчителем. Коротко розказавши про глину, гончарний круг, та звідки взялися тарілки-копійки почав розкривати таємниці «розмови» з глиною.

І ось, той величний час, коли кожен з нашого юнацтва міг сісти за гончарний круг, і уважно слухаючи поради майстра, повторюючи його рухи, розпочинав свою розмову з глиною. На запитання пана Анатолії: «Як чуєшся?» була мовчанка. Тільки сповнені неповторного захвату дитячі очі, щаслива усмішка видавали пережиття кожного, хто «говорив» з глиною.. |