12 квітня виповнилось півроку з дня смерті ветерана Української Повстанської Армії Йосипа Пилипчака. На могилі воїна зібралась громадськість, рідні, побратими по зброї. Першим взяв слово кулеметник УПА Іван Терлецький – близький друг покійного. Хоча Терлецький та Пилипчак не знали один одного в роки збройної боротьби, відбували покарання у різних концтаборах, однак швидко потоваришували вже у Херсоні. Пан Іван зазначив, що покійний побратим був скромною та шляхетною людиною, а життя присвятив визволенню України від окупантів. Наступним взяв слово оунівець Богдан Кручкевич. «Не ридать, а здобувать!», - такими словами пан Богдан окреслив життєвий шлях свого побратима. Розповіла про покійного тата і його донька – Надія Пилипчак. Вона народилась на засланні. Батько навчив її української мови за «Кобзарем».
Оунівець Василь Стемплевський приніс до могили квіти. Ветерани Терлецький та Кручкевич поклали на могилу вінок від Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. генерал-хорунжого Романа Шухевича. Ще одним вінком вшанували померлого херсонські сумівці. Громадськість запалила лампади та свічки.
Панотець Андрій Чмєль з храму св. Мучениці Цариці Олександри (УПЦ КП) відправив панахиду за померлим воїном. Священик закликав присутніх молитись за душу раба Божого Йосипа та всіх тих, хто жертвував за Україну власним життям. «Нехай чин цієї людини буде поштовхом для нас, аби наша любов до Батьківщина знайшла себе у щоденному житті, у корисних справах», - зазначив отець Андрій.
Пан Йосип народився 26 жовтня 1926 року на Старосамбірщині (Львівська область). Весною 1942 року вступив до лав Організації Українських Націоналістів (революційної) та включився у збройну боротьбу за українську державність. Обіймав посаду станичного юнацтва ОУН (р). У 1944 році потрапив у більшовицьку засідку. Був засуджений до 10 років таборів та 5 років заслання. До 1970 року перебував на поселенні у Комі АРСР. У 1970 році отримав дозвіл на повернення в Україну, однак був позбавлений права вертатися до Західної України. Оселився в селі Кіндійка, що біля Херсона. Працював ковалем. Був членом Херсонського братства ветеранів ОУН-УПА. Найліпшими друзями пана Йосипа були воїни УПА та підпільники ОУН, які також мешкали на Херсонщині: Іван Терлецький, Богдан Яремко, подружжя Василя та Стефанії Стебельських.
Пан Йосип заповідав, щоб його поховали в однострої УПА з усіма нагородами та вкрили труну червоно-чорним прапором ОУН.
Вічна Йому Пам’ять!
