Наш найдорожчий друг каже, що потрібно віднайти свій Київ. Тепер ми остаточно його знайшли. Наш Київ. Адже багато киян, а тим паче приїжджих, жаліються на нестачу часу, постійну біганину і просто столичну незатишність. А наші кияни творять Київ затишним і просто нашим.


    Спершу варто розповісти про офіційне сумівське дійство :.
    Взагалі, чудовий гурт нас вирушив до Києва. Як виявилось, дуже чисельний, бо окрім нас - то подруги Надійка Гриш і Оля Пітулей (Івано-Франківський осередок) та подруги Ліда Тисяк, Світлана Тхір і друг Андрій Тхір (Калуський осередок) - прибули на семінар ще подруги Іванка Голуб'юк (Шумський осередок) та Леся Климчук (Київський осередок) і друг Олесь Лепетя (Дніпропетровський осередок). У потязі ми гарно бавилися і трішки навіть готувалися :.
    На семінарі були направду дуже гарні виклади. Чудова гутірка, і ,як виявилось, водночас підготовка до іспиту, подруги Віри Гайдамахи, люксові гутірки братів Тараса і Богдана, особливо екскурс Володимирською та Михайлівською церквами:і 3-годинний письмовий іспит з цікавими і творчими завданнями. По тому - цікава зустріч із І Заступником Голови Світової Управи другом Стефаном Романовим і традиційні вечірні сумівські забави. Здибанки з друзями-сумівцями і нічний Хрещатик. Нічні посиденьки, жарти-підбадьорення про іспити, чаювання-кавування, "контакт". Балачки посеред ночі і знайомство і за приятелювання за гарячим чаєм на коцику під дверима кімнати з поважним іноземним державним діячем :. А вранці легко прокинутися від дівчачих розмов про усний іспит і хмар, які весняно біжать небом у мансардному віконці. Довго під дверима, заки наша черга, а доти - забавки, цитування віршів, дружня підтримка і все, аби зняти напругу очікування. А потім - надзвичайно приємний іспит і дивовижні результати. Ура! Ми усі склали :! Звідусіль вітання, поспішаємо повідомити друзів-сумівців, котрим завдячуємо творенням себе як сумівців, виховників і взагалі особистостей.
    А далі - просто Київ:чоколяд і зелений чай у Яринки (подруги Ярки Саєнко :) під її фортепіанних "Бітлз", вулички, а потім київське старе піддашшя - майстерня художниці Лідії Борисенко, знову чай і багато картин, вишивки, гобелени, все просто дихає магією, звідти ніяк не можемо піти, але потяг:подруги Ксеня Білик, Оля Хрущ, Марійка Шведова, друг Михайло Йосифович з подругою Іванкою біжать за потягом за нашим звичаєм, а потім проведуть так само Іванку.
    А вранці, швиденько побігши на пари, мріємо. Про наступний Наш Київ.