14.11.2007 р.Б.

Панянки у бальних сукнях, а кавалери - у костюмах. Яскраво освітлений хол театру, наповнений вальсами оркестру. Як ми могли таке проґавити - один вечір покрасуватися у незвичних для нас образах, посміятися один з одного і досхочу натанцюватися? Чого лише вартувало марафетитись, вилазити з таксі і прямувати до нашої купки, яка вже сміється і тішиться зі спільної незвичності. Усі посміхаються, і вже вагаєшся, чи обіймати друзів, аби не помнути чиєїсь сукні, не зіпсувати комусь зачіски чи не збити метелика. Та на це таки ніхто не зважає. Попід руку з кавалерами ґонорово заходимо і починається - спершу джаз від франківського квартету запрошує всіх до танцювального холу, де далі протягом усього вечора вальси грає оркестр. До франківських сумівців долучилися друг з Тернополя і подруга з Калуша. Вечір промайнув вкрай швидко, ми відразу звикли до образу його образу, натанцювалися до болю в ногах і після останнього вальсу покинули бал, повні вражень, радості і нових ідей ;).