Молодість… Що може бути кращим за молоді роки, наповнені мріями, мандрівками, знайомствами, красою, і силою? Кожна молода людина має все це. Його не мають тільки ті, хто потрапив в полон цигарки, наркотику чи алкоголю. Що спонукає юнака чи юначку перекреслити все прекрасне в своєму житті і спуститися в чорну безодню?

Щоб відповісти на це та багато інших питань 27 квітня 2001 року до Києва з’їхалися юнацтво та дружинники СУМ. Вони запланували провести збір-похід під гаслом “Молодь - за здоровий спосіб життя!”. Нечистий Вельзевул, знаючи завзятість сумівців, нагнав до Києва чорнющі хмари, поливаючи все довкола холодним дощем. Та цей дощ нам не зашкодив, бо не був таким холодним, а тому зробив добре діло, поливаючи людську картоплю на городах. В цей час сумівці сиділи в домівці, натхненно обговорюючи такі теми: “Життя дароване Богом - чи вправі ми його нищити?” і “Що спонукає юнацтво курити?” Дискусія виявилася жвавою, наводилося багато причин, розігрувалися різні ситуації, а висновок був один - цьому можна запобігти самому і допомогти уникнути іншому.

Протягом наступних днів відбулися дискусії про алкоголь і наркотики. Одна з причин, що штовхають молодих людей вживати тютюн, алкоголь і наркотики - неорганізованість дозвілля. Саме ця причина була темою для дискусій між юнацтвом і дружинниками Дружинники поставили запитання: “А хто має організувати дозвілля молоді?” Після обговорення знайшлася і відповідь: “Сама молодь має і може організувати своє життя”.

А як можна ефективно організувати своє дозвілля показав сам Збір-похід, учасники якого багато мандрували. У Чернігові старий чортяка знову намагався лякати сумівців дощем і холодом, але ті сховалися в святих місцях - печерах св.Антонія (який пізніше заснував Печерську Лавру у Києві), відвідали тисячолітні церкви, побували на могилі письменника Михайла Коцюбинського. Наступного дня відвідали Музей народної архітектури та побуту в селі Пироговому під Києвом . Там, на одній земельній площі можна було побачити, як жили наші предки в Карпатах і на Полтавщині, Наддніпрянщині і Закарпатті, на Поліссі і Поділлі... В кінці дня ми мали враження, що за один день обійшли всю Україну.

Коли провокатор нездорового способу життя заморився працювати і на небі випогодилося, сумівські мандрівники на два дні стали маленьким табором на березі Дніпра і влаштували спортивні забави. Час минув швидко і весело, а головне, що ми весь цей час провели з користю для здоров’я і душі - дізналися багато, побачили багато і перемогли лютого Сатанаїла, який спокушав і лякав відважних сумівців!