— Пане Мартофляк, чи спроможна нинішня Верховна
Рада якось змінити на краще нашу ситуацію?
— А чи спроможна корова літати? – відповідаєш
питанням на питання.
Ю. Андрухович "Рекреації", 1990 р.

Вибори в Україні – справа не прогнозована. До цього висновку доходимо, коли аналізуємо прогнози соціологів, політологів та інших аналітиків. Останні пояснюють це явище з неструктурованістю українського суспільства. А й справді, важко зрозуміти вибір народний. Тиждень, що минає, лишень підтверджує той факт, що наші депутати також вийшли з народу, а відтак, прогнози в політиці – справа невдячна.

Проте, спробуємо охарактеризувати основні вектори політичних пріоритетів, що розглядаються останнім часом:

Посада Прем'єр-міністра. Очевидно, що це є ключовим питанням в порядку денному. Найболючіше воно для команди Віктора Ющенка, оскільки саме в його середовищі найбільше розраховують на це крісло для свого лідера. По-перше, це найзручніший трамплін для Віктора Андрійовича на президентську посаду (це ще більше підігрівається поки-що віртуальними розмовами про імпічмент); по-друге, у Ющенка є стійкий позитивний імідж, як прем'єра (його гасло "Не словом, а ділом" слід актуалізувати й на наступних виборах); по-третє, це можливість регулярно потрапляти в ЗМІ. Власне, оточення Ющенка неодноразово заявляло, що готове вести різноманітні політичні торги і навіть жертвувати посадами у Верховній Раді заради можливості формувати коаліційний уряд. Сам Ющенко, цього тижня заявив, що уряд повинен створюватись на основі більшості і основою його повинна стати сила, яка здобула найбільшу довіру народу – "Наша Україна". Екс-прем'єр негативно оцінив сьогоднішній уряд, який отримав низьку підтримку населення (12 %). Слід згадати й слова лідера ПРП Віктора Пинзеника, що Ющенко або буде прем'єром, або піде в опозицію.

Посада Голови Верховної Ради. Сьогодні лишень одна сила – "За Єду", задекларувала про свою мету – здобути цю посаду. Екс-керівник Адміністрації Президента Дмитро Табачник заявив, що Головою ВР повинен стати лідер "заєдистів" Володимир Литвин. Слід згадати й про Президента, який хоч і не робить помітних рухів, проте, про його присутність постійно згадують самі парламентарі. Так, Ющенко має намір зустрітись з Леонідом Кучмою після консультацій з лідерами блоків, що потрапили в парламент. На його думку "для стабілізації ситуації в Україні, стороною формалізованої угоди між членами більшості" обов'язково повинен стати Президент. "За Єду" погоджується з тим, що прем'єра можна буде змінювати, але після консультацій з Президентом. Останній, здається, публічно не піддавав сумніву своє задоволення Прем'єром, а через те дива може й не статись. Зрештою, навряд чи затишно почуває себе й Анатолій Кінах: він є діючим Прем'єром і водночас здобув депутатський мандат. Може статися, що на початку травня він розпрощається спочатку з другим, а потім й з першим, після чого залишається одна дорога – на політичний марґінес.

Отож, зустрічаємось з ситуацією, коли найбільші співрозмовники розмовляють різними мовами: "Наша Україна" хоче вести мову про формування уряду, проте наявна кількість депутатів (сьогодні – 119-122, планується – 126), не дозволяє вести повноцінні торги. "Заєда", котра розраховує кількість своєї фракції довести до 186 мандатів (на даний момент 150), з єдиним явним союзником – СДПУ(о), яка обіцяє створити фракцію з 38 депутатів (при наявній на сьогодні кількості 19 осіб по списку та 10 мажоритарників), веде мову про керівництво ВР, абсолютно замовчуючи питання прем'єрства.

На думку, відомого політолога (віднедавна – депутата від "НУ") Миколи Томенка, керівництво Верховної Ради поділять між собою "заєдисти", СДПУ (о) та комуністи, питання ж уряду може розглядатись не раніше осені. В такому разі "НУ" займе місце в опозиції, яка, очевидно, буде ситуативною, як і сама більшість.

Взагалі, питання "парламентської більшості" неодноразово піднімалось на цьому тижні, і хоча припускалось існування такої на основі "За єдУ" – "НУ", сьогодні більше мова ведеться про створення "лівоцентристської більшості" (Табачник) з основними гравцями "За єдУ" – СДПУ(о) – частина мажоритарників та комуністів.

Слід сказати, що саме зараз відбуваються переговори між Ющенком та Литвином і результати цього діалогу зможуть внести ясність в нашу політичну дійсність. Хоча, вже сьогодні відчувається оцінка суперників, як і усвідомлення самих "нашистів" місця "Нашої України" в опозиції.