270 як сумівців, так і молодих українців, які не є членами організації стали таборовиками на час його проведення. Чи варто говорити, що табір, більш як на два тижні, став справжньою оазою українства на теренах автономії. Українська мова та пісня, національні прапори та сумівська символіка, зрештою - молода та дієва українська зміна, свідчили про те, що Україна живе, що майбутнє її кується тут і зараз. Добре складена програма табору та її чітке виконання, фахові виховники та інструктори, вмілі впорядники та працьовиті таборовики - все це забезпечило безперечний успіх табору.
Приємно, що й цього разу сумівські заходи не оминула своєю увагою Українська Греко- Католицька Церква - оо.Тарас та Пахомій, брат Вікентій зуміли створити на таборі неповторну атмосферу духовного зросту та єдності з Господом. Своєрідним символом досвіду та спадковості поколінь стала присутність на таборі першого заступника Голови Світової Управи СУМ подруги Віри Гайдамахи та Голови ОУН, багатолітнього сумівця др. Андрія Гайдамахи, які активно включились в роботу ланки інструкторів.

Крім традиційних ройових занять учасники табору мали змогу спробувати себе в різноманітних гуртках, які діяли впродовж всього перебування у Криму. Спраглі фізичного розвитку та гарту займались у імпровізованій школі Бойового Гопаку, танцюристи - відвідували курси сучасних та народних танців, театрали знайшли себе у драматичному гуртку. Мистецьки налаштовані особистості з головою поринули у світ боді-арту, пляжної скульптури та найрізноманітніших виробів з підручних матеріалів (ще довго на чорноморських пляжах курортники зі здивуванням розглядатимуть розмальовані яскраві камінці та мушлі).

До речі, на думку деяких сумівських старожилів, цей табір став найспівучішим в історії СУМу. Навіть змучені насиченим таборовим днем дружинники в кантині виспівували доти, доки бунчужний не розганяв їх по кімнатах. Не можна оминути увагою й гурток журналістики, який провадила Людмила Юрченко (в недалекому майбутньому - зірка вітчизняного медіа-простору). Участь у гурткових засіданнях взяли не лише неофіти-аматори, але й журналісти-професіонали та науковці. За вислідами діяльності згаданої формації було видано "перше й останнє" число таборового вісника.

А як не згадати сумівської дефіляди вулицями Сак, молитви біля пам'ятника Лесі Українці, теренових ігор та алярмів, лагідного і, водночас, врочисто-суворого Чорного моря, теплого сонця, нічних зорепадів, зграйки дельфінів, дзвінких світанків та великої кількості справжніх друзів та однодумців, які за короткий час стали справжньою родиною!

Табір завершено, його підсумки ще тільки планується підвести, однак вже зараз варто подякувати таборовій комісії, яка, не покладаючи рук, не зважаючи на перепони та труднощі, зуміла-таки підготувити високоякісний, справді сумівський табір, подякувати компанії "Крафт Фудз Україна" за потужну фінансову підтримку заходу, а також головам місцевих осередків Спілки за допомогу в організації та проведенні табору. До зустрічі! Гартуйсь!