Протягом останніх двох тижнів не втрачає своєї популярності тема народження першої клонованої людини, яка, за словами італійського ембріолога Северино Антінорі, з'явиться вже восени 2002 року.

Скандально відомий своїми попередніми спробами клонування людини Антінорі на одній з конференцій заявив, що група лікарів під його керівництвом вже здійснила перенесення ДНК чоловіка в жіночу яйцеклітину і таким чином отримала ембріон, який потім помістила в утробу жінки. Ім'я та місце перебування піддослідної поки що залишається в таємниці. Всього в проекті перебуває, за різними даними, від 200 до 5 тисяч безплідних пар.

Свої досліди італієць коментує доволі альтруїстично: допомогти бездітним парам обзавестися нащадками. Спробуємо прокоментувати цю подію з більш філантропічних позицій.

За класичними уявленнями ембріології, будь-яка народжена людина – це клон, тобто сукупність клітин, які походять від однієї клітини – зиготи, або заплідненої яйцеклітини. Сучасні методи діагностики та лікування дозволяють виправити в новонародженої дитини більшість генетичних дефектів, отриманих від батька або матері (ймовірність 50/50) заміщенням "хворого" гену "здоровим" методами генотерапії, що вже пройшли перші клінічні випробування в багатьох країнах. (Для довідки: у всьому світі генотерапія дозволена лише для соматичних клітин (а не статевих), втручання в які має на меті досягнення фактичного покращення стану здоров'я людини і ніяк не позначиться на її дітях.)

Більшість вчених-біологів негативно сприймає ідею клонування як таку. Це пов'язано, передусім, зі складністю цієї витратної процедури і неможливістю передбачити отримані результати. По-перше, отриманий організм швидко старіє (що показав приклад клонованої вівці Доллі), а по-друге, у клонів існує небезпека захворювання на рак через активацію онкогенів, які викликають неконтрольований ріст клітин. Обидві проблеми скандальний лікар розв'язує ще до народження немовляти, що, по суті можливе лише з допомогою генного втручання. А це вже суперечить прийнятим нормам генотерапії.

Будь-які маніпуляції зі статевими клітинами викликають різкий спротив також з боку церкви. Так, у Хартії працівників охорони здоров'я, виданій Папською Радою зазначено, що "жодна суспільна чи наукова потреба або ідеологічна мотивація ніколи не можуть служити обґрунтуванням для втручання у спадковість людини", чим фактично і є на сьогодні клонування.

І це ще не все. Проти повідомлення про першу клоновану людину існують застереження з боку правових органів. Зокрема Рональд Грин з Інституту етики Коледжу Дартмус в Ганновері заявив, що на сьогодні в науці ще рано говорити про успіх клонування. Навіть якщо і повірити твердженням італійського вченого, то від восьмитижневої вагітності (про яку повідомив Антінорі) до народження ще дуже далеко. Та й чи потрібно, зважаючи на вищевказані причини, доводити цю псевдовагітність до кінця?

А в заяві Американського товариства репродуктивної медицини йдеться про те, що наукових свідчень, які підтверджують успішні спроби клонування людини, на даний момент немає. Це, відповідно, ставить під сумнів правдивість сміливої заявки Антінорі та існування клону-ембріону взагалі.

Остаточну крапку в цій справі вирішила поставити ООН, яка першим раундом переговорів минулого тижня вже почала розгляд міжнародної угоди про заборону експериментів над клонуванням людини з репродуктивними цілями. Процес створення такого документу може розтягнутися на роки, оскільки він вимагає детальної оцінки та серії переговорів. Другий раунд переговорів припадає на 23 вересня 2002р.

Хтозна, може до цього часу і побачить світ перше в історії людства клоноване немовля?