Якщо хтось уявив собі щось гаряченьке, то він дуже помилився! Нічого "такого" з нами не було. Навпаки, ми високо тримали прапор
української репрезентації. У суботу ввечері відбувся величавий бенкет з нагоди Світового Конґресу СУМ. На нього прибули високі й достойні
гості, що представляли ієрархію українських Церков, місцевої влади, дипломатичного корпусу України, українських громадських установ
Чікаґо та околиць і, звичайно ж, делеґати. Перед початком бенкету ми встигли сфотографуватися з друзями Юрієм Наконечним та Богданом
Гаргаєм, які наступного дня піднялися на найвищі сходинки в світовій сумівській організації.
Під час бенкету ми познайомилися з Генеральним консулом України в Чікаґо паном Борисом Базилевським, який запросив нашу делеґацію
відвідати генконсульство. В понеділок, 19 листопада 2001 року, ми вирушили на зустріч. Пан Базилевський прийняв нас дуже
тепло,
відбулася розмова на теми діяльності української дипломатії в Америці, її співпраці з українською діаспорою та про сучасну політичну
ситуацію в Україні і роль молоді в нашій державі, особливо напередодні виборів до Верховної Ради України.
Яким має бути дипломат ще радянської школи і гарту? Часто ми собі уявляємо такого "пана НІ", який за бугром, в лігві капіталізму стоїть на
сторожі не цілком зрозумілих інтересів. Не зовсім сподівано для нас ґенеральний консул виявився дуже цікавим
співрозмовником і з багатьох питань – однодумцем. Отож, після закінчення зустрічі сумівці залюбки фотографувалися з паном Базилевським
на згадку про відвідання української дипломатичної установи в Чікаґо.
Тут же хочемо подякувати сумівцям з осередків у Чікаґо та Палатайні за гостинність і турботу про нас під час перебування на Конґресі та після
його закінчення. Приємно було вічувати їх турботу, а також відвідати з їх допомогою різні українські установи і сумівські домівки. Зокрема,
одного вечора ми побували в доміці осередку в Палатайні, зустрілися там з головою і дружинниками осередку і (навіть!) станцювали деякі
елементи українських народних танців у осередковій залі.