Є лише кілька царин наукової індустрії, яка генерують навколо себе стільки ж інтересу, скільки, приміром, людське клонування. Комплекс технологій, створений поколіннями докторів, професорів та простих вчених, окреслив значний прогрес у відтворенні точної копії homo sapiens. Однак, схоже, що ліміт вичерпання даної теми наступить не скоро.

НОВІ СЕНСАЦІЇ
"Тридцять людських ембріонів клонували вчені...", "Прорив у клонуванні принесе надію в лікування ряду хвороб!", - десятки англомовних газет та журналів з подібними заголовками побачили світ від середини місяця, що минув. Те, чого так боялися гуманітарії, і чого з нетерпінням довгі роки очікувала наукова богема, нарешті збулося. Вчені з Сеульського Національного Університету (Seaul National University) клонували 30 людських ембріонів, взявши генетичний матеріал (ДНК) з соматичних (нестатевих) клітин жінки-донора і запліднивши ним її ж яйцеклітину. Ембріони, отримані в результаті цієї нескладної операції, дослідники вирощували до рівня розвитку ембріональних стовбурових клітин (ЕСК) - так званих "майстер-клітин", які в процесі свого розвитку можуть перетворюватися в будь-який інший тип тканин. Після цього ембріони подрібнювали, практично перетворюючи їх в розчин, в якому містяться окремі ембріональні клітини. Останні зберігаються у спеціальних умовах і плануються для використання у терапевтичних цілях.

Як зазначає професор Woo Suk Hwang, який очолив групу в проекті, дані ембріони є "найбільш продвинутими людськими ембріональними клонами, які до цього часу були продуковані взагалі". Відповідно і ембріональні клітини, стосовно якості, чистоти та номенклатурного визначення яких серед науковців всього світу ведуться жваві дискусії, теж являються найбільш продвинутими та найбільш відповідними для використання у терапевтичних цілях при таких важких патологіях людства як хвороби Альцгеймера, Паркінсона і рак. Окрім того, важливим позитивом проведеного експерименту є те, що використання подібних ЕСК, вирощених саме з людських ембріонів (а не, приміром, з мишачих чи кролячих) не викликає при їх введенні відторгнення тілом чужого генетичного матеріалу завдяки філогенетичній схожості ДНК.

Чи нам залишається привітати науку і самих себе з довгоочікуваним проривом, сподіваючись на те, що за років так 10-20 процедура підживлення хворого органу (організму) ЕСК зі спеціально клонованих "власних" ембріонів, стане рутинною процедурою не лише в Кореї, США, Європі, але й в Україні?..

Це питання є, звичайно, риторичним. Бо навіть відкинувши всі матеріально-технічні затрати по процедурі, людям навіть з небіологічною освітою напрошується питання наступне: "А як же (можливі) діти?" Адже кожен з нас розуміє, що будь-яке зачаття - природне чи в лабораторних умовах - несе за собою не лише розвиток ембріона, але й потенційне життя людини, її розум, душу... Але для початку наведу загальну довідку про клонування.

ЯК ВОНО ПРАЦЮЄ?.. Ціллю клонування є створити ембріон, який є ідентичною копією особини, від якої взятий її генетичний матеріал (ДНК). Чи це є вівця Доллі, чи людина - процес створення, в основному той самий.

А саме, береться ДНК з однієї дорослої соматичної клітини і об'єднується у спеціальному розчині, під мікроскопом, з видобутою яйцеклітиною, часто від тієї ж особи. Потім приміняється короткий електричний розряд, яйце і ДНК зливаються, і ембріональна клітина починає рости як нормальна запліднена яйцеклітина.

Те, що стається після цього, і є найбільш контроверсійним. Існує два типи клонування: терапевтичне і репродуктивне. Ціллю останнього є продукування дитини і обов'язково включає стадію імплантації ембріона в жінку, залишивши таким чином його нормально розвиватись.

Мета ж терапевтичного клонування (суть корейського експерименту) - лише пошук шляхів створення високоякісних ЕСК, які можуть в процесі росту заміняти пошкоджені клітини і тканини. Ефективно, ми можемо оновлювати свої ж органи. Щоб отримати ці клітини, життя клонованого ембріона обривають і вилучають звідти клітини звичайними методами.

Отже, в принципі, на сьогодні не викликає значних технічних труднощів пересадити ембріон (якого корейські вчені буквально старанно "розтягли" на шматки з ембріональних клітин) у лоно жінки, яка через 9 місяців може народити немовля.

ЧОМУ ЕСК ТАКІ ВАЖЛИВІ ДЛЯ НАС
Тому що ембріональні стовбурові клітини можуть бути використані для нарощування та відновлення будь-яких клітин і органів тіла. Потенційно, вони можуть лікувати майже всі хвороби. Нейродегенеративні хвороби, такі як хвороби Альцгеймера і Паркінсона, очевидно, є першими мішенями. Метою дослідників в цьому випадку є відновлення пошкодженої мозкової тканини, що було б дуже ефективним для зняття симптомів важкої хвороби.

ЩО РОБИТИ ДАЛІ?..
Деякі експерти зазначають, що якщо ембріони будуть імплантовані в жінку, це може призвести до масових "уродств" будь-якої наступної дитини, народженої в цієї матері після цього. Професор Woo Suk Hwang, добре усвідомлюючи можливі наслідки його проекту, сказав, що будь-які спроби створити клоновану дитину з ембріона, були б божевіллям. Тому він "несе велику відповідальність на своїх плечах у випадку, якщо хтось порушить це питання".

Однак ми з вами лише іронічно посміхаємося при цьому, бо добре розуміємо, що ера репродуктивного клонування таки настала. Машина запущена, паневе вчені!.. Спинити прогрес клонування неможливо, бо якщо корейці вже сьогодні до найдрібніших деталей описали в авторитетному журналі Science всі методичні тонкощі та прийоми по процедурі, хто, для чого і за яких умов зможе ЦЕ повторити і "вдосконалити" - лише питання грошей і часу.

Ще до недавнього часу наукова рада була категорично проти репродуктивного клонування; були навіть спроби досягти домовленості, щоб узгодити межі дозволених маніпуляцій у репродуктивним і терапевтичним клонуванні. Однак лондонська газета Evening Standart (12.02.04) спростовує і ці намагання: "Якщо репродуктивне клонування загально дискутується, то терапевтичне є вже прийнятою технікою для створення стовбурових клітин для лікування та дослідження хвороб типу Паркінсона. І це не дивлячись на занадто моральні протистояння. Адже видається цілком можливим збирати стовбурові клітини від дорослих або від пуповинної рідини немовлят для того, щоб використати ці екстраординарні можливості для лікування хвороби без спеціального створення ембріонів".

"Надзвичайне очікування божевільних вчинків по створенню людських клонів мусить нам нагадати, що наука ніколи не зможе оперувати в моральному вакуумі. Це суспільство все ще мусить створювати грані-ліміти, в яких вчені можуть діяти!" - вважає редактор газети Evening Standart.

Однак автору статті тут лише пригадуються слова одного з нобелівських лауреатів Джошуа Ледерберга, який сказав: "Ті, хто не підтримує новітні медичні дослідження, згодом матиме кров померлих на своїх руках..."