Спілка Української Молоді зародилася в 1925 році у Києві як підпільна організація, що ставила собі за мету звільнення української нації від завойовників та створення незалежної демократичної держави.
Молоді члени СУМ не хотіли миритися з поразкою визвольних змагань 1917-20 років та окупацією України чотирма ворожими державами - більшовицькою Росією, Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Серед засновників перших клітин Спілки були київські студенти: Микола Павлушков, Борис Матушевський, Діодор Бобир, Григорій Слободяник, Петро Нечитайло, Данило Кохот, Юрко Виноградов та інші. Головою організації обрали М.Павлушкова. СУМ поділялася на невеликі групи з 5 осіб. Така будова, у разі арешту одного з підпільників, залишала недосяжними для ворога інші підпільні клітини.
Сумівські структури швидко поширилися серед студентської та шкільної молоді, у військових частинах та училищах по всій підрадянській Україні. Але в 1929 році СУМ була викрита спецслужбами радянського режиму, її чільні члени були заарештовані і засуджені у 1930 році на Харківському процесі СВУ-СУМ. Більшість засуджених не повернулися з концтаборів. Так, наприклад, Миколу Павлушкова в числі 300 інших в'язнів розстріляно за наказом начальника соловецького концтабору на честь 20-тих роковин жовтневого перевороту.
Після Другої світової війни, в 1946 році, СУМ відновилася на чужині за ініціативою української молоді, яка перебувала в таборах для переміщених осіб в англійській, американській та французькій зонах окупації Німеччини. Відтак Спілка поширилася в багатьох країнах, де є українська діаспора.
У 50-х та 70-х роках в Україні виникали підпільні групи молоді, які брали собі назву СУМ та ставили за завдання боротися за свободу України. Таким чином ідеї боротьби за незалежність батьківщини, жертовної служби Богові і Україні ніколи не завмирали в середовищі української молоді, де б вона не знаходилася.
Відродження СУМ в Україні розпочалося в кінці 80-х років, коли піднялася нова хвиля боротьби за незалежність.
Влітку 1989 року організаційно оформилися перші осередки, які пізніше поширилися в усій Україні. В травні 1990 року в Івано-Франківську відбувся Всеукраїнський з'їзд, який проголосив утворення Спілки Незалежної Української Молоді. Головою СНУМ було обрано Ігоря Деркача, народного депутата України. По всій країні прокотилася хвиля голосних акцій, направлених проти існуючого комуністичного режиму. Це був період гострого протистояння з владою, коли утверджувалася національна символіка, національна самосвідомість. Часто активістів організації арештовували, судили, міліція розганяла масові акції національно-демократичного спрямування. Відомий студентський страйк в жовтні 1990 року, який закінчився падінням уряду Масола, відбувався при активній участі снумівців-студентів. Відновлення історичної справедливості, реабілітація в свідомості народу січового стрілецтва, імен Мазепи і Петлюри, Бандери і Шухевича, боротьби ОУН і УПА відбулися у великій мірі завдяки пропагандистським заходам СНУМ.
З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року головне завдання СНУМ виявилося виконаним. Виникла потреба боротися не "проти" чогось (в даному випадку - проти російської імперії), а "за" щось - за розбудову Української Держави. На Другому Великому Зборі Спілка приймає ряд важливих змін в статуті, визначивши виховний зміст своєї діяльності головним напрямком роботи. Одночасно змінено назву на СУМ - Спілка Української Молоді. Цим підкреслювалося перехід до нового етапу існування організації - будуючого.
СУМ розбудувала свої осередки в більшості областей України, а також веде роботу для поширення СУМ в Російській Федерації. Підсумком постійної виховної роботи, яка ведеться в осередках протягом року, є літні табори, які проводять окремі осередки та Крайова Управа. Дружинники (повнолітні члени СУМ), крім виховної діяльності, є активними в суспільному, культурному, спортивному, міжнародому напрямках. Щороку відбуваються літні і зимові вишкільні табори для дружинників СУМ.
Від 1996 року Світовим Конґресом Спілки Української Молоді СУМ України прийнято до світової структури СУМ як повноправного члена. Поряд з цим, в Україні Спілка виступає активним учасником молодіжного руху в рамках Українського Національного Комітету Молодіжних Організацій. Помітною була роль СУМ під час Світового Конґресу Українських Молодіжних Організацій (Київ, 1998 та З'їзду Християнської Молоді України (Київ, 1999). У 1999 році представник СУМ в Україні Указом Президента був призначений членом Національної Ради з Питань Молодіжної Політики.
Крайова Управа СУМ в Україні провела спільно з Крайовими Управами СУМ діаспори кілька мандрівних таборів в Карпатах (1992), Холодному Ярі на Черкащині (1997) та інших історичних місцевостях України. Сумівці з України брали участь у ряді таборів за кордоном: в Канаді (1994), Німеччині (1996), Великій Британії (1997 і 1999), а також Європейських Зимових Таборах СУМ на оселі "Франкополе" в Бельгії (1996 і 1998) і Європейських Спортивних таборах СУМ (1997 - у Франції, 1998 - у Німеччині). Світові Злети СУМ також приймали учасників з України (1992 - в Мельбурні, Австралія, 1996 - в Атланті, США).
