На початку липня 2001 року відбулися мандрівки в Карпатах двох груп тернопільських сумівців.

Неможливо передати словами всі враження від побаченого. Це було саме те, що називається "були далеко від цивілізації" і саме це було нам потрібне. Головною метою нашої групи, яка мала назву "Свидовецькі тритони" (Сергій, Василь і Сашко), була розвідка нового маршруту в пасмі Свидовецького гірського хребта на території Закарпаття. Шлях був нелегкий. Два "ходових" дні - це близько 70 км, які в горах сприймаються зовсім по-іншому. Дощ, вітер, грози або спека... У горах це створює певний EXTREME.

Незаліснений могутній хребет з численними полонинами і плаями, урвищами і долинами, скелями і гірськими ріками, озером в горах, де ми купалися, вівцями, коровами і кіньми над хмарами, табун коней, в якому при нас народилося лошатко, пастухи і колиби, ГЛУХАРІ (трьох навіть бачили) і ТРИТОНИ та мальовниче Закарпаття взагалі справили на нас величезне враження своїм багатством і колоритом.

Щирі і привітні люди, греко-католики, римо-католики і православні, українці, мадяри, німці, дуже бідні, дуже багаті і такі собі.

З верхів'їв гір у вузькі долини і затиснуті горами села вибиралися лісовозом з лісорубами (це один з найпопулярніших видів транспорту). По дорозі в очі кидаються масові вирубки лісу в цій мальовничій околиці, пороги на річці Брустурянка, Тересва і, особливо що вразило - бачили декілька будинків, які зруйнував зсув гори.

Уявіть собі, з яким смаком після цих поневірянь, зійшовши з гір ми спожили "Чернігівське" холодне пиво в Лопухові (як написав Сашко в мандрівному щоденнику - "в лопухах").

Насиченість мандрівці додали розповіді горян про своє нелегке життя, про сплави лісу гірськими ріками, історії і легенди околиць Усть-Чорної; бачили вагончики і локомотиви вузькоколійки, якою возили лісорубів і дерево в долини; відвідали водоспад і гуцульський базар в Яремче, давнє курортне містечко Ворохту; відкрили для себе цікаву Рахівщину з центром Європи у Діловому.

Все це - життя в Український Карпатах, до якого тягне, неначе магнітом.

Ми ще сюди повернемося...

Один із ТРИТОНІВ і ГЛУХАРІВ
Сергій Підмогильний