Степан Бандера однозначно позитивно ставиться до ідеї створення Пантеону Героїв і на його думку, він має бути саме в Києві, а не деінде. Однак він заявив, що питання про перенесення праху його діда в Україну та створення такого меморіалу слід піднімати лише в тому випадку, коли українське суспільство буде більш поінформоване про особистість Бандери, його діяльність, як провідника ОУН. Щоб цю ідею підтримали родичі, треба, щоб д о такого кроку дозріло й усе наше суспільство. Спершу мала би бути проведена велика просвітницька робота, щоб українці дізнались правду про його діда і самі зрозуміли його роль в історії України, а не жили міфами, нав'язаними їм радянськими ідеологами. Доки цього не буде, а багато українців й далі неоднозначно ставитимуться чи то до особи Степана Бандери, чи будь-кого іншого з видатних українців, похованих закордоном – переносити їх прах на Батьківщину є недоцільно, вважає він. Схожу позицію п. Степан має й стосовно присудження його діду звання Героя України.

Поки що, зазначає п. Степан, велика частина України в інформаційному плані, фактично, є колонією Москви. І хоча по відношенню до нього особисто, він і не відчував якогось негативного ставлення, однак, на загал, слова „бандерівець” чи „Бандера” на сході України багатьма вживається як лайка.

– Коли ж запитати конкретну людину на чому ж будується така нелюбов до Бандери і бандерівців, то все лише на якихось переказах, нічого конкретного.

На заході ж України, де про діяльність УПА знають не з московської подачі, а з розповідей батьків та дідів, які були свідками подій ІІ Світової війни, повстанців вважають героями.

Такі елементарні приклади, за словами пана Степана заставляють людей чухати потилиці і задумуватись глибше над подібними питаннями.

Потрібно писати правдиву історію, побудовану на фактах, а не домислах і щоб про цю історію дізналися всі українці. Аби розставити всі крапки над „і” та щоб висновки істориків були очевидні і зрозумілі всім, щоб відкинути усілякі спекуляції, зрештою, щоб на основі фактів кожен сам міг зробив висновок, на думку п. Степана, для початку можна було б створити порівняльну таблицю, де би значилися усі військові формування, що діяли на території України в час ІІ Світової війни та кількість вбитих кожним із них і т.п.