...У житті дано нам полюбити
            Верховини ліси і поля...

У суботу й неділю 23-ого по 24-ого липня з'їхалися добровольці на будову табору. Приїхали вони із різних міст південної Німеччини а саме з Ульму, Нового Ульму, Штуттґарту і Мюнхена. Будова розвивається нормально, завдяки великому числу помічників значно скоріше. Кожен , хто вже брав участь у будові, дуже добре знає, з якими труднощами працівники мають до діла: ладування великого візка, носіння не легких шатер та їхня побудова... ще до того сонце притягнуло мух та комарів, які не жалкували нас а пили нашу кров.. Кінець кінцем шатра стояли а наші добровольці вернулися, хоч змученими, але дуже щасливими додому.

Чимало таборовиків та гостей приїхали на відкриття табору в неділю, дня 30-ого липня. Крайова Управа назначила команду табору й побажала успішного проведення. Вечером число людей на таборі значно зменшилося, але як вже комендант нам сказав на відкриттю, не кількість таборовиків є значна, але їх якість. На таборі є досить дружинників та персоналу, щоб успішно провести виховну працю. Стрес останніх днів перейшов, тож можна в спокою почати гутірки з юнацтвом на теми релегійі, історичні, про визначні особи нашої Церкви та українського народу, природознавства, танці, співу, ручних робіт, гри та забави, спорту та прямувати до здійснення цьогорічного гасла табору Вірю!Знаю!Можемо!
		Перший тиждень пройшов успішно. Всі таборовики також підготувалися до великого ювілейного свята, а саме 40 років сумівських таборів в Ґомадінґен, яке відбулося в суботу 6-ого по 7-ого серпня. Свято увінчалося великим успіхом, до якого, у великій мірі спричиналося юнацтво вишкільно-відпочинкового табору та Крайова Управа Спілки Української Молоді у Німеччині, (читай окрему статтю про ювілей) Другий тиждень табору розпочався дуже спокійно. В понеділок ми пішли до сільського басейну. У вівторок 9-ого серпня стартувала традиційна прогулянка роверами ~Тур де Ґомадінґен~. Друзям Йоґі та Левкові, належить велике сумівське дякую за чудову підготовку та за відмінне проведення прогулянки по Швабських Альпах.
		Поволі таборування добігає до кінця. Юнацтво підготовляє прощальний вечір. Все залежало від погоди. Планувалося розставити столи кругом ватри в стилі банкету в коміксах про пригоди Астерікса та Обелікса. Вранці ще ішов дощ, однак на щастя погода покращала і всі завзято взялися до підготовки вечора. Юнацтво підготувало гарну і сміжну програму, однак на такі жарти атмосфера була занадто меланхолійною. Мабуть присутні відчували, що чудові і прикрасні два тижні таборуванння підходять до кінця. Прощальний вечір закінчився танцями та співами під прекрасним зоряним небом.
		Сьогодні 12-ого серпня і останний день всієї програми. Останній раз відбулися гутірки та вечірня таборова зустріч. Наступного дня, в суботу перед обідом, відбулося офіційне закриття 54-ого вишкільно-відпочинкового табору. Після обіду швидким темпом ми взялися до остаточної розбудови табору. Треба було пакувати, прибирати, поскладати та розбудувати шатра.... Поволі таборовики почали прощатись. Не одному з нас захотілося "потягнути" принаймі ще один тиждень в Ґомадінґен але треба було змиритися, що і цьогорічний табір закінчився і всі учасники між собою прощаються. Якщо мене хтось запитує, чому я щороку, і то вже з малку їду на сумівський літний табір, тоді я відповідаю таке: " Я гордий що я належу до великої сумівської родини, за що вельми вдячний в першій мірі своїм батькам, які мене так виховали і посіяли в мені це сумівське зерно. Це зерно може лише росте тоді, коли має досить сонця та води, а це для сумівця - таборове життя! Отож дорогі читачі вітаю вас і запрошую вас ласкаво на наш табір. Сумівське життя, це життя прикрасне! Із щоденника вашого друга Юзя